У фокусі: інклюзивна освіта


ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА: ідея, практика і суспільна цінність

01.11.2018

Журнал “Дошкільне виховання”, №10, 2018

  Наразі в нашій державі відбувається реформування і модернізація освіти. Одним з глобальних чинників цього процесу є цивілізаційні процеси, пов’язані з еволюційним розвитком людства та зміною ставлення суспільства до осіб з особливими освітніми потребами. Зважаючи на це, реформування освіти в Україні сьогодні пов’язують із задоволенням освітніх потреб, інтересів і реалізацією потенційних можливостей розвитку особистості кожного члена суспільства, зокрема громадян з інвалідністю та особливими потребами в умовах інклюзивного освітнього середовища.
У світі визнання інклюзії як ключової передумови реалізації права на освіту набуло актуальності впродовж останніх 30 років і було закріплене в Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю — першому обов’язковому для виконання документі, що репрезентував концепцію якісної інклюзивної освіти. Комісар Ради Європи з прав людини Нільс Муйжнієкс зазначив: “Інклюзивну освіту не слід розглядати як утопічний проект Це досяжна мета, яка має величезний потенціал щодо покращення соціальної згуртованості, міжкультурних відносин і освітніх можливостей усіх дітей”.
Катаріна Томашевскі, перший спеціальний доповідач ООН з питання про право на освіту, ви-значила чотири ключові принципи, дотримання яких держава має забезпечити, якщо вона поставила собі за мету ефективно реалізувати право всіх громадян на освіту.

Принципи забезпечення рівних прав на освіту

1. Наявність. Цей принцип накладає на владу обов’язок забезпечення достатньої кількості закладів освіти і педагогів для задоволення потреб усіх дітей.
2. Доступність передбачає забезпечення недискримінаційного доступу до освіти для всіх здобувачів.
3. Прийнятність — забезпечення якісної освіти у безпечному середовищі з урахуванням особ-ливостей окремих груп дітей.
4. Адаптивність передбачає створення системи освіти, яка може адаптуватися до потреб усіх дітей, зокрема з особливими освітніми потребами.
Одним із ключових компонентів успішного впро-вадження інклюзії визначено наявність професіоналів, здатних задовольнити потреби всіх вихованців у інклюзивному освітньому середовищі.

НОРМАТИВНЕ ПІДҐРУНТЯ

Поширення процесу інтеграції у вітчизняному контексті зумовлено тим, що Україна ратифікувала міжнародні документи в галузі прав дитини та осіб з інвалідністю:
Конвенцію ООН про права дитини від 20.11.1989 ратифіковано Постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.91;
♦ Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю від 13.12.2006 ратифіковано Законом України №1767- VІ від 16.12.2009.
До законодавчо-нормативної бази з дошкільної та загальної середньої освіти внесено зміни, які забезпечують право дітей з особливими потребами, зокрема з інвалідністю, на отримання освітніх послуг в умовах інклюзії.
♦ Вперше на законодавчому рівні визначено поняття “інклюзивне навчання”, “особа з особливими освітніми потребами”, “індивідуальна програма розвитку”, “інклюзивне освітнє середовище” (Закон України від 23.05.2017 “Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг”).
♦ 2017 р. український уряд уперше виділив субвенцію (цільова дотація з державного бюджету) на інклюзивну освіту в розмірі 209,4 млн грн, а в держбюджеті на 2018 р. закладено понад 500 млн грн субвенції (Постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 №88 “Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами”).
♦ Створено нову службу комплексної підтримки та супроводу дітей з особливими освітніми потребами — інклюзивно-ресурсні центри — шляхом реорганізації психолого-медико-педагогічних консультацій (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 №545 “Положення про інклюзивно-ресурсний центр”).
♦ Встановлено доплату в розмірі до 20% для педагогічних працівників, які працюють в інклюзивних класах чи групах, що поширюється на заклади дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 №72 “Про внесення змін у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1096 «Про встановлення розміру доплати за окремі види педагогічної діяльності»”).
♦ Україна долучилася до сучасних міжнародних стандартів, здійснивши перехід від Міжнародної класифікації хвороб до Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.05.2018 № 981 “Про затвердження перекладу Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків”).
♦ Визначено основні принципи, завдання та функції, а також порядок організації діяльності команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти (наказ МОН України від 08.06.2018 № 609 “Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти”).