Плекаємо традиції та духовність у серцях малечі

21121На сучасному етапі розвитку українського суспільства важливим є усвідомлення нацією ідеї, що міцність і сила держави залежать не лише від її матеріально-економічної потужності, а й від рівня духовної самосвідомості народу. Питання розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку на сьогодні є ціннісно пріоритетним. Оскільки духовний потенціал дитини формується через її духовні потреби і цінності, емоційну культуру, моральні та естетичні ідеали, світогляд, здатність до творчості, основні шляхи його формування у дошкільному дитинстві тісно пов’язані із вихованням любові до Батьківщини, свідомого бажання бути їй корисними, шанобливого ставлення до українських традицій, любові і поваги до своєї нації, почуття власної гідності та гордості за свій народ.

Так, патріотичне виховання дошкільників має вирішувати широке коло завдань. Це не лише виховання любові до рідного дому, сім’ї, дитячого садка, з якої зароджується любов до рідної країни, а й виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят. Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків. Патріотичне виховання дошкільників має вирішувати широке коло завдань. Це не лише виховання любові до рідного дому, сім’ї, дитячого садка, з якої зароджується любов до рідної країни, а й виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.

Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни — завдання надзвичайно складне, особливо, коли йдеться про дітей дошкільного віку. Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. Для того щоб визначити специфіку процесу формування у дітей любові до Вітчизни, необхідно визначитися у природі самого патріотичного почуття, зокрема на основі яких почуттів воно формується або, точніше, без якої емоційно-пізнавальної основи не може з’явитися це складне інтегральне почуття. Справді, якщо патріотизм — це почуття приязні, любові до своєї Батьківщини, відповідальності за неї, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до когось чи до чого-небудь), любити (рідних, красу довкілля тощо), бути відповідальною (в її малих справах, вчинках).

Людське життя складається з періодів, кожний з яких призначений для сприйняття певного роду інформації, створює сприятливі умови для дії чинників психологічного, соціального та емоційного впливу. З огляду на це, головне — не запізнитися, не пропустити той момент, коли виховні зусилля будуть найефективнішими, коли робота, проведена педагогом, дасть високий результат.

43434

ЗАХОДИ

щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичними рекомендаціями щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (наказ МОН України від 16.06.2015 №641)

43434

Програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку “Україна – моя Батьківщина”

43434

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ

“Методичні рекомендації щодо оформлення національних куточків у групах ДНЗ”

Національний куточок у групі має бути розташований у світлому, зручному для огляду місці, бути візуально відокремленим від ігрових центрів. Експозиція національного куточка в групі не повинна бути перенавантаженою та застиглою, вона має змінюватися, поповнюватися. Важливим критерієм національного куточка є його естетичне оформлення.

Крім предметів, виробів національного мистецтва, що подані в пам’ятках нижче, в експозицію можна включати вироби, які виготовляли та використовували в народі відповідно до обрядових циклів (осіннього, зимового, весняного, літнього). Наприклад:

ДАЛІ

Пам’ятка Національний куточок у молодшій групі

Ляльки – дівчинка і хлопчик – у національному вбранні.
Вироби народних промислів України:

  • посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, барильце, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);
  • іграшки;
  • музичні дитячі народні інструменти – яворівські сопілка, дзиґа, свищики (різної форми);
  • писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).
  • Альбом “Українські казки”, у якому розміщуються ілюстрації до народних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).

ДАЛІ

Пам’ятка Національний куточок у середній групі

Ляльки – дівчинка і хлопчик – у національному вбранні.
Вироби народних промислів України:

  • посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, барильце, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);
  • іграшки;
  • музичні дитячі народні інструменти – яворівські сопілка, дзиґа, свищики;

ДАЛІ

Пам’ятка Національний куточок у старшій групі

Мапа України або її макет.
Ляльки – дівчинка і хлопчик – у національному вбранні.
Вироби народних промислів України:
посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, барильце, горнятко, таріль, таця (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);
іграшки;
музичні дитячі народні інструменти – яворівські сопілка, скрипка, дзиґа, свищик;
писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).
Виставляється по 2-3 предмети кожного виду виробу, протягом року змінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим розписом тощо.

ДАЛІ

43434

Пам’ятка для вихователів

“Особливості використання народних рухливих ігор із словесним супроводом”

Народні ігри можна класифікувати за такими групами: дидактичні, рухливі з обмеженим мовленнєвим текстом, рухливі хороводні ігри, ігри мовленнєвої спрямованості, обрядові та звичаєві ігри; ігри історичної спрямованості; ігри з відображенням трудових процесів та побуту народу.
Народні ігри гуртові, вони об’єднують від 10-ти до 20-ти і більше дітей, їх структурна особливість дозволяє об’єднати всіх бажаючих грати.
Народні ігри можуть проводитись у будь-якій обстановці: у помешканні й на галявині, на подвір’ї, на луках і на річці.
Добираючи ігри, слід враховувати вік дітей, чітко визначати мету кожної гри.

ДАЛІ

43434

76767Консультація для батьків
“Патріотичне виховання в сім’ї”

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.
Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

ДАЛІ

АНКЕТА

Шановні батьки!

Для вдосконалення спільної роботи закладі і сім’ї в напрямі патріотичного виховання вашої дитини і групи в цілому просимо вас заповнити цю анкету. В анкеті два типи запитань: тестові, де необхідно просто підкреслити ваш варіант відповіді, та відкриті, де відповідь треба вписати. Нагадуємо, що неправильних відповідей бути не може!

ДАЛІ

ПОРАДИ БАТЬКАМ

  1. Говоріть із дітьми про Батьківщину.

Дехто з батьків вважає, що про Батьківщину говорити з дошкільниками зайве або ще зарано. Однак цінність сі¬мейних бесід і розмов саме в тому, що відбуваються вони найчастіше у безпосередній і довірливій атмосфері. І тоді розумне і влучне слово батька або матері, дідуся чи бабусі про Батьківщину глибоко входить у свідомість та серце малюків. Способи вирішення виховних завдань у родині дуже різноманітні: це батьківський авторитет, домашній побут, духовний і моральний клімат родини, праця, навчання, звичаї і традиції; суспільна думка, преса, радіо, телебачен¬ня, література, заняття спортом, свята тощо.

ДАЛІ