Свіччині вечірки
17.01.2019
Підготувала: Сударенко І.Л., музичний керівник
Мета: розширити та узагальнити знання про традиції та обереги, про минуле життя народу України, пробудити пізнавальний інтерес до культурної спадщини. Виховувати почуття гордості за талановитість, майстерність та винахідливість людей праці, викликати бажання наслідувати добрим традиціям. Розвивати уважність, спостережливість, уяву та допитливість.
Обладнання: піч, ослін, рушники, глечики, килимки та інші дрібні речі для оздоблення хати; українські костюми для дорослих та дітей ( по кількості учасників), шумові музичні інструменти, свічечки.
Ведуча: Ось і вечір настав, місяць вийшов із – за хмари. Свята пройшли – можна вже щось і робити. А з цього приводу можна і вечорниці починати. А вечорниці сьогодні надзвичайні – Свіччині вечірки, присвячені свічці – оберегу й захисниці домашнього вогнища.
(під музику заходить Господиня і Господар, прибираються у хаті)
Господар: Ох, і холодно на дворі. А давай затопимо піч, раптом гості завітають.
(Господар йде за дровами)
(Господиня накриває на стіл)
Господиня: А пам′ятаєш, як були ми молоді, як збиралися на вечорниці.
Господар: Пам′ятаю, гарні були часи, особливо мені подобалися Свіччині вечірки.
(чути стук у двері)
Господар: Ой, хтось стукає.
Мабуть гості завітали.
(заходять діти)
Господиня: Добрий вечір, дітки, заходьте, будете у нас шанованими гостями. Бо ми вже саме збиралися свічку величати, адже є таке свято в українців.
(діти здивовано переглядаються)
Господар: Не чули? То ми вам зараз розповімо. Сідайте дітки до столу.
(під музику сідають за стіл)
Господар: Наша земля здавна славилася майстрами, що вміли своїми руками робити усе: улітку та восени в полі працювали, а довгими зимовими вечорами – вишивали, шили, майстрували по дереву, ліпили.
Господиня: Майстри і майстрині запалювали свічку і сідали до своєї улюбленої роботи, і була свічечка для них надійною помічницею. А щоб горіла свічка веселіше і яскравіше майстри започаткували традицію – вечорниці гуляти та свічкою вогонь величати.
Господар: Ви про давнє свято свічки
Досі ще не знали,
Хоч його у нашім краї
Люди шанували.
Господиня: І було за що любити,
Тільки – но стемніє,
Свічка починає жити,
Даючи надію.
Дівчинка: А як нам свічку оживити, вогником її запалити?
Господиня: Ось янгол завітає
Вогник – свічка запалає.
Танок Янголів
(Дівчинка – Янгол ставе на стіл свічку)
Господиня: Свічечка – це оберіг
Вона зіронька для всіх.
Горить свічечка яскраво,
Тому й радісно нам з вами.
Господар: А давайте з вами пограємо у гру, яка називається
«Ой, гоп, свічечка»
Гра «Ой, гоп, свічечка»
(серед дітей обирають «дітей – вогників», які беруть у руки хусточки.
Інші діти утворюють коло, всередині якого «діти – вогники»)
Ідучи колом, діти наспівують:
Ой, гоп, свічечко невеличечка,
Коло тебе танцювали,
Доки тебе не впіймали,
Гоп!
(на слово «Гоп!» підкидають хусточки. Ті хто водили коло ловлять хусточки)
Господиня: Ой, як весело у нас. Свічки горять, так і хочеться повишивати та поспівати. Я люблю зимові вечори, коли горить свічка, А в хаті від печі іде тепло. Так затишно. Ось покажу вам свої вишивки.
(Господиня показує вишивки і роздає дівчаткам п’яльця )
Господиня: Тож давайте повишиваємо і поспіваємо.
Пісня «Вишиванка»
Господар: Ой і веселі в нас вечорниці. А давайте у ігри пограємо.
Гра «Панас»
Гра «Маринка»
Господиня: Ох і спритні діти. А які ж вечорниці без веселої музики.
Шумовий оркестр
(виходить хлопчик і дівчинка)
Хлопчик: Ой пішов би на музики
Коли б мав я п′ятака.
Збив би собі черевики
Ударивши гопака.
Дівчинка: Нащо мені ті музики
В мене є свої язики.
Заспіваю й поскачу,
І нікому не плачу.
Танець «Ой, гоп черевички»
Ведуча: Ось і добігають до кінця наші вечорниці. А на згадку про них ми передамо цю маленьку свічечку один одному як оберег.
Господиня: У тобі вогонь тепло і добро.
У тобі вогонь сила і мудрість.
Господар: Гори вогню ясен
Хай світ буде красен.
Передача свічки
Ведуча: Любі діти, бережіть себе, бережіть рідну країну, не забувайте наше минуле! Ходіть в гості. Робіть гарні речі і будьте щасливі!
Звучить пісня І Білик «Хай живе надія»