Дитячий садок «Купава» м. Суми

Радість для Вашої дитини

Щеплення – найефективніша профілактика

Січень 28, 2015

1. Профілактичні щеплення

Порядок прийняття до дошкільного навчального закладу регулюється відповідними нормативно-правовими документами. Зокрема, ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає, що прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом, ст. 12 «Профілактичні щеплення». Профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця та кору є обов’язковими і включаються до Календаря щеплень.

Відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорониздоров’я України «Про внесення змін до Календаря профілактичних щеплень в Україні» від 18.05.2018 № 947.

Зміни до Календаря профілактичних щеплень в Україні

   Міністерство охорони здоров’я та Міністерство освіти і науки спільним указом заборонили відвідувати школи та дитсадки нещепленим дітям. Відповідний документ від 6 вересня розіслали у обласні державні адміністрації.

  Таке рішення пов’язують із «напруженою ситуацією» з інфекційними хворобами, яку спостерігають в Україні впродовж останніх 5 років. Зокрема йдеться про спалах кору – від початку року зафіксували майже 30 тисяч захворювань на кір, 13 випадків – закінчились смертю пацієнта.

      Вимога щеплень передбачена у статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Тож у МОЗ просять обладміністрації вжити всіх заходів, аби виконати планові профілактичні щеплення та не допустити не щеплених дітей у заклади освіти.

   ВАКЦІНАЦІЯ ДІТЕЙ: ВІДПОВІДАЄМО НА ЗАПИТАННЯ БАТЬКІВ

Чи є ефективніший за вакцинацію засіб захисту від інфекційних захворювань

Ні, немає. Ризик спалахів інфекцій­них захворювань буде мінімальним, якщо кількість щеплених дітей становитиме 90-95%. Такий відсоток формує «колективний імунітет», що запобігатиме поширенню інфек­ційних захворювань. Коли кількість щеплених незначна, ризикують захворіти не лише діти, а й дорослі. Цей факт перевірений часом, адже є захворювання, на які не хворіють завдяки тому, що вже багато поколінь вакцинували від них. Якщо відмінити вакцинацію, рідкісні або зниклі захворювань поширюватимуться зно­ву. Саме вакцинація дає змогу сформувати в дитини імунітет, без якого вона ризикує захво­ріти за першого ж контакту з інфекціями.

Чи можна ва кцинувати дітей із хронічними захворюваннями

Так, можна. Дітей із хронічними захво­рюваннями слід захищати передусім. Адже супутні захворювання можуть погіршити перебіг основного. Також утаких дітей інфекційні захворювання або їх ускладнення протікають значно тяжче. Відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні, діти з хронічними захворю­ваннями належать до групи ризику. Для таких дітей Календарем передбачено додаткові щеп­лення за станом здоров’я. Наприклад, дітей, хворих на цукровий діабет пер­шого типу або бронхіальну астму, слід вакцинувати від пневмококової інфекції, що спричиняє пневмонію, менінгіт, отит тощо. Дітей із хронічними захворюван­нями печінки — від гепатиту А.

Чому діти, які були щеплені, все одно хворіють

Вакцинація безпечніша, ніж захворюван­ня, лише тому, що вакцина містить ослаб­лений, вбитий збудник або його частки. У кожної дитини організм порізному реагує на щеплення. Іноді він формується частково або не формується взагалі. Тож щеплена дитина може за­хворіти, але захворювання матиме легший перебіг чи не матиме тяжких ускладнень.

Як реагує організм дитини на щеплення

Формує адекватну імунну відповідь Так, імунна система дитини реагує на сторонні мікроорганізми й виробляє антитіла одно­часно до кількох збудників. Якщо згодом організм дитини ще раз зіткнеться зі збуд­ником, в її організмі вже сформується достатній рівень антитіл, які запобігатимуть захворюванню. У разі природного контакту зізбудником імун­ній системі дитини доведеться реагувати на більшу кількість сторонніх агентів, ніж уразі вакцинації. Наприклад, у разі захворювання на гепатит В, імунна система нещепленої дитини вироблятиме антитіла проти чотирьох сторонніх білків вірусу. У разі вакцинаціїїї організму доведеться формувати антитіла лише до одного антигена, що забезпечить ефективний захист від захворювання.

Чи спричиняє вакцинація в дітей  аутизм

Ні, це хибна думка. Вона поширилася серед батьків і медичних працівників після публікації в 1998 році статті анг­лійського лікаря Ендрю Уейкфілда  про зв’язок вакцинації про­ти кору, краснухи, паротиту заутизмом. Через кілька років після цієї публікації Центр контро­лю та профілактики захворювань у США, меди­чний інститут Національної академії наук Вели­кобританії і Британська національна служба охорони здоров’я спростували зв’язок між роз­витком аутизму і вакцинацією. Тим паче, що аутизм — це генетично зумовлене захворюван­ня. Прояв його симптомів лише збігається в часі з вакцинацією проти кору, паротиту та краснухи.

Чи можна одночасно робити дитині кілька щеплень

Так, можна. На дитину впливає значно більше антигенів унаслідок захворю­вання на ангіну, ніж від кількох щеп­лень одночасно. Таке вакцинування заощаджує час і гро­ші, зменшує кількість відвідувань поліклініки. До того ж так легше дотримуватися Календаря профілактичних щеплень вУкраїні. Наприклад, щеплення одночасно від кору, епідемічного паротиту і краснухи, скорочує кількість ін’єкцій, а отже зменшує больові від­чуття.

Грудне вигодовування не заміняє щеплень

       Перші антитіла дитина отримує від матері: вони потрапляють через плаценту в кров дитини. Проте маминих антитіл недостатньо, аби запобігти захворюванням, та й зберігаються вони в крові ди­тини не тривало. А якщо мама не щеплена або не хворіла на певні захворювання, то їх у дитини взагалі не буде.  За грудного вигодовування дитина також отримую антитіла від матері. Саме тому воно так важливе для імунітету дитини, але цьо­го захисту недостатньо. Наприклад, дитина цілком може захворіти на кашлюк, не зважаючи на грудне вигодовування. До тогож джере­лом інфекції можуть бути батьки, зокрема мама, яка годує грудним молоком.  В Україні відповідно до Календаря в перший день життя дітям роблять щеплення проти гепатиту В, на третій-п’ятий день — проти туберкульозу. А планову вакцинацію проти кашлюку, правця, дифте­рії, поліомієліту, гемофільної інфекції починають із двох місяців.

Планова вакцинація дітей з перших місяців життя

          Інфекційні захворювання найнебезпечніші для життя і здоров’я дітей віком до року. Саме недостатність антитіл в організмі дитиниробить його беззахисним перед захворюваннями. Уникнути контак­ту зі збудником інфекційного захворювання майже неможливо. Адже дитину може інфікувати навіть найближче оточення: батьки, брати та сестри, бабусі та дідусі.  У певному сенсі час вакцинації визначає її ефективність: що раніше, то ліпше. Необхідно встигнути вакцинувати дитину до того, як вона зустрінеться зі збудником. Саме тому деякі щеплення роблять у перші дні та місяці після народження. Якщо відкласти вакцинацію, дитина може захворіти.

Дітей із хронічним захворюванням можна вакцинувати

      Діти із хронічними захворюваннями передусім потребують захисту від інфекцій. По-перше, супутні захворювання можуть погіршити перебіг основного. По-друге, у таких дітей інфекційні захворювання або їх ускладнення протікають значно тяжче. Відповідно до Календаря діти з хронічними захворюваннями належать до групи ризику. Для таких дітей Календарем передбачено додаткові щеплення за станом здоров’я. Наприклад, діти з цукровим діабетом першого типу й бронхіальною астмою мають додатково вакцинуватися проти пневмококової інфекції, що викликає пневмонії, менінгіт, отит тощо. Діти із захворюванням печінки потребують додаткової вакцинації від гепатиту А. Медичні протипоказання до проведення вакцинації визначені в Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 16.09.2011 № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 № 551). Тому лише фахівець можевизначити, коли вакцинація протипоказана.

Діти, які були щеплені, все одно захворіли

          Вакцинація безпечніша, ніж захворювання, лише тому, що вак­цина містить ослаблений, вбитий збудник або його частки. Відпо­відь організму на щеплення все одно в кожної дитини індивідуаль­на. Тому не у всіх щеплених дітей може сформуватися імунітет або він може сформуватися частково. Дитина може захворіти, але за­хворювання буде протікати легше або не буде тяжких наслідків. На­приклад, дуже великий відсоток тих, хто перехворів на поліомієліт, стають інвалідами на все життя або захворювання має летальний кі­нець. Щеплення може запобігти тяжким наслідкам або ускладнен­ням після захворювання. Також відомо, що немає вакцин зі стовідсотковою ефектив­ністю, у більшості вакцин вона становить 85-95%.

Організм дитини формує адекватну імунну відповідь

        Імунна система дитини реагує на сторонні мікроорганізми й виробляє антитіла одночасно до кількох збудників. Якщо згодом організм дитини ще раз зіткнеться зі збудником,в її організмі буде сформований достатній рівень антитіл, які запобігатимуть захворюванню. У разі природного контакту зі збудником імунній системі дитини доведеться реагувати на більшу кількість сторонніх агентів, ніж у разі вакцинації. Наприклад, у випадку захворювання на гепатит В, якщо дитина не вакцинована, її імунна система вироблятиме антитіла проти чотирьох сторонніх білків вірусу. У разі ж вакцинації організму дитини доведеться формувати антитез лише до одного антигена, що забезпечить ефективний захист від  захворювання.

 

Нормативні документи

Нещепленим дітям заборонили ходити в дитсадки та школи – указ Міністерство освіти та науки спільно з МОЗ видало указ, у якому йдеться, що невакцинованих дітей не впускатимуть на заняття у школи та дитячі садки.

Відповідний документ від 6 вересня 2018 року з підписами Уляни Супрун та Лілії Гриневич був розісланий головам обласних та Київської міської державної адміністрації.

Читайте також: У МОЗ розвінчали популярний міф про щеплення

В документі згадується про “напружену епідемічну ситуацію” з інфекційними хворобами, яка спостерігається в Україні впродовж останніх 5 років.

У МОЗ нагадали, що зараз в Україні спостерігається спалах кору і від початку року зафіксовано майже 30 тисяч випадків захворювання, 13 з яких закінчились летально.

“Захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває загрозливого характеру, про що свідчить чергування періодів підйому і спаду захворюваності”.

Враховуючи, що ризик масового поширення зазначених інфекцій особливо збільшується з початком навчального року просимо вжити заходів щодо забезпечення рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров’я обсягу охоплення профілактичними щепленнями або недопущення невакцинованих (за відсутності протипоказань) дітей у заклади освіти,
– йдеться в документі.

У відомствах нагадують, що ця вимога передбачена статею 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”.

“Відповідно до цієї статті, дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється“, – констатують у МОЗ та Міносвіти.

Дивіться також: В Україні з’явився оновлений календар щеплень: опублікований графік

У документі також нагадують, діти якого дошкільного та шкільного віку повинні проходити вакцинацію та ревакцинацію.

Міністерство охорони здоров’я, в свою чергу, запевнило, що “на сьогодні в Україні достатня кількість ефективних, якісних та безпечних вакцин”, щоб усі вікові групи дітей, які цього потребують, були вакциновані.

Нещеплені діти не можуть ходити у школи й дитсадки – офіційно

Міністерство охорони здоров’я України та Міністерство освіти і науки України нагадали головам обласних і Київської міської державних адміністрацій про чинні норми закону офіційним листом.

Згідно з законом, відвідувати державні заклади освіти можуть лише ті діти, які отримали щеплення за Календарем профілактичних щеплень, або ж коли в дитини є медичні протипоказання до вакцинації (ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»). Колективний імунітет допоможе захистити від смертельно небезпечних хвороб тих дітей, які не можуть вакцинуватися з медичних причин.

Якщо в дитини є протипоказання, їй надають відповідну довідку на підставі даних обов’язкового медичного профілактичного огляду за участю лікаря педіатра й інших лікарів-спеціалістів. Рішення про допуск таких дітей до закладів освіти ухвалює комісія лікарів відповідного лікувально-профілактичного закладу.

Лікарсько-консультативна комісія може ухвалити рішення заборонити відвідування дитиною без профілактичних щеплень навчального закладу, наприклад, у разі ускладнення епідемічної ситуації. У таких випадках питання щодо форм здобуття освіти такими дітьми вирішують місцеві органи освіти.

Наразі в Україні спостерігається нестійка епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб, а захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває загрозливого характеру. З початком навчального року ризик захворіти на ці інфекції зростає, тому дуже важливо щоб діти були вчасно щеплені за Календарем профілактичних щеплень, – пояснюють у МОЗ.

До 6 років діти мають отримати щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та Хіб-інфекції. У 6-річному віці проводиться ревакцинація проти дифтерії, правця, поліомієліту, кору, краснухи та паротиту.

На сьогодні в Україні є достатня кількість ефективних, якісних, безпечних та прекваліфікованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я вакцин, щоб охопити щепленнями всі вікові групи, які цього потребують.

Якщо ваша дитина пропустила вакцинацію за календарем, негайно зверніться до педіатра або сімейного лікаря, щоби надолужити пропущені щеплення.

Які медичні довідки потрібні дитині для відвідування школи

Перед початком навчального року усі діти мають пройти профілактичний огляд. Педіатр чи сімейний лікар видає необхідну для школи довідку (форма №086-1/о), в якій, зокрема, зазначається група для занять фізичною культурою. Крім того, потрібно оновити Карту профілактичних щеплень (довідка форми № 063/о), якщо дитина одержала нові щеплення.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

16 вересня 2011 року № 595

(у редакції наказу Міністерства охорони

здоров’я України 11.08.2014 № 551)

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

13 жовтня 2014 р. за № 1239/26016

 

ПЕРЕЛІК

медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень

 

Вакцини	Протипоказання
Усі вакцини та анатоксисини	Алергічна реакція на будь-який компонент вакцини, анатоксину. Гостре захворювання або загострення хронічного захворювання. Вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогаммаглобулінемія.. Імуносупресивна терапія.
Усі живі вакцини	Вроджені комбіновані імунодефіцити та злоякісні новоутворення, вагітність, ВІЛ-інфекція (відповідно до глави 3 розділу II Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року № 551)
БЦЖ	Маса тіла дитини менше 2500 г. Ускладнення на попереднє введення вакцини (лімфаденіт, холодний абсцес, виразка шкіри більше 10 мм у діаметрі, келоїдний рубець, БЦЖ- остит, генералізована БЦЖ-інфекція).  Тубінфікування та туберкульоз в анамнезі. Дефекти системи фагоцитозу (хронічна гранульоматозна хвороба, дефіцит адгезії лейкоцитів). Генералізована БЦЖ-інфекція, БЦЖ-остит, виявлені в інших дітей у сім’ї.
ОПВ	Тяжкі форми гіпогаммаглобулінемії. Членам родин, де є особи з протипоказаннями до введення ОПВ
Проти кашлюку	Судоми в анамнезі (вакцинація проводиться АДП або вакциною з ацелюлярним кашлюковим компонентом).
Жива вакцина проти кору, жива паротитна вакцина, вакцина проти краснухи або тривакцина (кір, паротит, краснуха)	Алергічні реакції на аміноглікозиди. Анафілактичні реакції на яєчний білок. Введення препаратів крові.

          Основним критерієм при вирішенні питання щодо протипоказань до введення конкретної вак­цини є перелік протипоказань, визначений в ін­струкції про її застосування.

          Планові вакцинації вакциною, анатоксином відкладаються до закінчення гострих проявів за­хворювання та загострення хронічних захворю­вань і проводяться після одужання або під час ре­місії хронічного захворювання.

    Імуносупресивна терапія — терапія, що про­водиться цитостатичними препаратами, у тому числі монотерапія циклоспорином А та іншими кортикостероїдами в імуносупресивних дозах, променева терапія. Терапія кортикостероїдами визнається імуносупресивною, якщо з розрахун­ку на преднізолон становить більше 2 мг/кг/добу та триває більше 14 діб за умови системного ви­користання. Планові щеплення інактивованими вакцинами та анатоксинами проводяться після закінчення терапії, щеплення живими вакцина­ми — не раніше ніж через 1 місяць після припи­нення терапії. Якщо тривалість терапії корти­костероїдами становить менше 14 діб незалежно від дози або більше 14 діб при дозі за преднізоло­ном менше 2 мг/кг/добу, або використовується як замісна терапія, або використовується місцево, наказ № 551 то така терапія не визнається імуносупресивною та не є протипоказанням до проведення планово­го щеплення.

       Проведення щеплень для профілактики кору, паротиту та краснухи після введення пре­паратів крові (цільна кров, плазма, препарати імуноглобулінів, еритроцитарна маса), за винят­ком відмитих еритроцитів, можливе в терміни, що вказані в інструкції про застосування препа­рату, але не раніше ніж через 3 місяці. Після екс­треної профілактики правця протиправцевим людським імуноглобуліном новонародженим вакцинація БЦЖ проводиться за загальноприйня­тою схемою. Якщо інтервал між щепленням проти кору, епідемічного паротиту, краснухи та введен­ням препарату крові з лікувально-профілактич­ною метою менше 14 днів, щеплення проти цих інфекцій слід повторити.

 

Рекомендовані інтервали між вакцинацією для профілактики кору, паротиту, краснухи і вітряної віспи та введенням препаратів крові, що містять специфічні антитіла

Препарат/показання до застосування препарату	Рекомендований інтервал (місяців)
Екстрена імунопрофілактика правця імуноглобуліном людини протиправцевим	3
Пасивна імунопрофілактика гепатиту В спеціифічним імуноглобуліном проти гепатиту В	3
Пасивна імунопрофілактика кору нормальнимімуноглобуліном людини;стандартна імунопрофілактика контактному (без імунодефіциту)з іммунодефіцитом	5 6
Трансфузія крові; відмиті еритроцити; еритроцити з додаванням консерванту (adenine saline); цільна кров (Ні 65%); цільна кров (Нї 35-50%); плазма/тромбоцити	– 6 6 6 7
Імуноглобулін протицитомегаловірусний в/в	6
в/в імуноглобулін; сепсис; тромбоцитопенічна пурпура; хвороба Кавасакі	8 10 11

 

В. о. директора Департаменту медичної допомоги             А. Терещенко

Примітка. Цей Перелік буде чинним з 1 січня 2015 року.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я

України 16 вересня 2011 року № 595

(у редакції наказу Міністерства охорони

здоров’я України 11.08.2014 № 551)

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

13 жовтня 2014 р. за № 1238/26015

 

ПОЛОЖЕННЯ

про організацію і проведення профілактичних щеплень

1. Це Положення регулює організацію і про­ведення профілактичних щеплень.
2. Організація діяльності щодо проведення щеплень покладається на керівника закладу охо­рони здоров’я (далі — 303) в установленому зако­нодавством порядку.
3. Профілактичні щеплення здійснюються в кабінетах щеплень, які створюються як окре­мий структурний підрозділ лікувально-профілак­тичного та/або амбулаторно-поліклінічного 303 та діють при медичних кабінетах дошкільних на­вчальних закладів, середніх навчальних закладів І—III ступенів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів, професійно-технічних закладів, вищих навчаль­них закладів І—IV рівнів акредитації, у медичних пунктах підприємств.
4. Кабінет щеплень може бути постійно дію­чим або тимчасовим.

Постійно діючий або тимчасовий кабінет ще­плень (далі — Кабінет щеплень) може створюва­тися у 303 незалежно від форми власності, що має ліцензію на провадження господарської діяльнос­ті з медичної практики.

5. Щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксина­ми згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охо­рони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року № 551), та інструкціями із застосування вакцини або анатокси­ну, затвердженими в установленому порядку.

         У Кабінетах щеплень для здійснення вакци­нації можуть бути задіяні лише ті медичні праців­ники (лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з ме­дичною освітою), які пройшли спеціальну щорічну підготовку та володіють правилами організації і технікою проведення щеплень, а також навичка­ми надання невідкладної допомоги в разі розвитку після вакцинальних реакцій ускладнень.

Медичний персонал, який не пройшов спеці­альну підготовку, не допускається до проведення щеплень.

6. Транспортування, зберігання і використан­ня вакцин, анатоксинів здійснюються з обов’яз­ковим дотриманням вимог «холодового ланцюга».
7. Відповідальним за проведення профілак­тичних щеплень є керівник 303. Порядок про­ведення профілактичних щеплень визначаєть­ся наказом керівника 303 з чітким визначенням відповідальних осіб і функціональних обов’язків медичних працівників, які беруть участь у їх про­веденні. Обсяги профілактичних щеплень узго­джуються зі структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних (міських) державних адміністрацій у травні та листопаді кожного року.
8. Для забезпечення своєчасного проведен­ня профілактичних щеплень лікар, фельдшер, мо­лодший спеціаліст з медичною освітою:

–    в усній або письмовій формі запрошують до 303 осіб, які підлягають щепленню (при щеплен­ні неповнолітніх запрошують також батьків або ін­ших законних представників, що їх замінюють), удень, визначений для проведення щеплень;

–    у дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладах заздалегідь інформують батьків або осіб, що їх замінюють, про проведення імунізації дітей, які підлягають профілактичному щепленню.

9. Медичний огляд перед щепленням є обов’язковим.

При виявленні негативних змін у стані здо­ров’я особи призначається додаткове медичне об­стеження згідно з чинними протоколами надання медичної допомоги особам відповідно до медичних показань.

Медичні огляди дітей перед щепленням у 303 проводяться у присутності батьків, або опікунів, піклувальників, або інших законних представників безпосередньо у день щеплення. У разі проведення щеплень у дошкільних закладах або загальноосвіт­ніх навч       альних закладах медичні огляди проводять­ся у присутності медичного працівника 303.

         Обов’язковою умовою для проведення медич­них оглядів дітей у 303 є дотримання температур­ного режиму у приміщенні не нижче 20 °С та достат­нє освітлення.

Медичний огляд дітей перед щепленням складається з таких етапів:

1)  збирання анамнезу життя з урахуванням тривалості та тяжкості перебігу перенесених го­стрих захворювань, оцінка реакції на попередні щеплення та перебігу поствакцинального періоду;

2) термометрія;

3} огляд шкіри, слизових оболонок кон’юнк­тиви очей, порожнини рота, аускультація;

4) у разі необхідності — клінічне обстеження органів та систем організму;

5)   заповнення форми первинної обліко­вої документації № 063-2/о «Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником ди­тини на проведення щеплення або туберкуліноді- агностики», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 грудня 2009 року № 1086, зареєстрованим у Міністерстві юсти­ції України 02 серпня 2010 року за № 594/17889 (далі — форма № 063-2/о);

6)  оформлення медичного висновку лікаря за результатами обов’язкового медичного огля­ду (безпосередньо у день щеплення] щодо стану здоров’я дитини, яка підлягає щепленню. Медич­ний висновок у разі відсутності захворювання ви­значається терміном «здоровий», при виявлен­ні ознак захворювання конкретизують діагноз із відповідним записом у первинній медичній доку­ментації:

–    формі № 097/о «Карта розвитку новона­родженого», затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26 липня 1999 року № 184 (далі — форма № 097/о);

– формі № 112/о «Історія розвитку дитини №      », затвердженій наказом Міністерства охо­рони здоров’я України від 28 липня 2014 року № 527, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 серпня 2014 року за № 959/25736 (да­лі — форма № 112/о);

–    формі № ОбЗ/о «Карта профілактичних щеплень», затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2006 року № 1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції Укра­їни 08 червня 2006 року за № 686/12560 (далі — форма № ОбЗ/о);

–    формі № 025/о «Медична карта амбула­торного хворого №     », затвердженій наказом

Міністерства охорони здоров’я України від 14 лю­того 2012 року № 110, зареєстрованим у Мініс­терстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі — форма № 025/о);

–    формі № ООЗ/о «Медична карта стаціо­нарного хворого №     », затвердженій наказом

Міністерства охорони здоров’я України від 14 лю­того 2012 року № 110, зареєстрованим у Мініс­терстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі — форма № ООЗ/о).

1. У медичній документації здійснюється відповідний запис лікаря про дозвіл на проведен­ня щеплення та вкладається форма № 063-2/о.
2. Профілактичні щеплення повинні прово­дитися при дотриманні санітарно-протиепідеміч­них правил і норм. Матеріально-технічне забез­печення Кабінетів щеплень повинно відповідати вимогам наказу Міністерства охорони здоров’я України від 31 грудня 2009 року № 1095 «Питан­ня організації роботи кабінетів щеплень».

Забороняється проведення профілактичних щеплень у перев’язувальних, маніпуляційних ка­бінетах 303.

2. Щеплення для профілактики туберкульозу повинні проводитися в окремих приміщеннях, а за їх відсутності — у різні дні з проведенням інших ще­плень. Забороняється застосування з іншою метою інструментарію, призначеного для проведення ще­плень для профілактики туберкульозу.
3. Профілактичні щеплення проводять тільки одноразовими або самоблокувальними шприцами.

Використані шприци знезаражують та утилі­зують відповідно до вимог чинного законодавства. У разі використання відсікача для голок перед зне­зараженням збирання відрізаних голок та шприців здійснюється в окремі герметичні контейнери.

Під час проведення дезінфекції та утилізації використаних шприців з метою уникнення ризи­ку інфікування медичних працівників унаслідок отримання мікротравм забороняються маніпуля­ції щодо розбирання колючих частин ін’єкційного обладнання.

4. Запис про проведене щеплення робиться в одній з таких форм:

–    № 097/о;

–    № 112/о;

–    № 025-1/о «Вкладний листок на підлітка до медичної карти амбулаторного хворого», за­твердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 1999 року № 302 (далі — форма № 025-1/о);

–    № 026/о «Медична карта дитини (для до­шкільного та загальноосвітнього навчальних за­кладів)», затвердженій наказом Міністерства охо­рони здоров’я України від 29 травня 2013 року № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 990/23522 (да­лі — форма № 026/о);

–    № 025-3/о «Медична карта студента», за­твердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 травня 2013 року № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 990/23522 (далі — форма № 025-3/о);

–    № 025/о;

–    № ООЗ/о.

Крім того, вказуються такі дані: торговель­на назва вакцини/анатоксину, назва виробника, доза, серія, термін придатності вакцини/анаток­сину. У разі використання імпортної вакцини/ анатоксину зазначається оригінальне наймену­вання українською мовою. Внесені до медичної облікової документації дані щодо щеплення за­свідчуються підписом лікаря.

5. Після проведення профілактичного ще­плення повинно бути забезпечене медичне спо­стереження (нагляд за особою протягом певного часу після введення вакцини/анатоксину) про­тягом терміну, визначеного інструкцією про за­стосування відповідної(го) вакцини/анатоксину. Якщо в інструкції про застосування вакцини/ана­токсину не вказано термін спостереження, особа, якій було проведено щеплення, повинна перебу­вати під наглядом медичного працівника не мен­ше ЗО хвилин після вакцинації.
6. У відповідних формах медичної обліко­вої документації (№ 097/о, № 112/о, № 025-1/о, № 025-3/О, № 026/о, № 025/о, № ООЗ/о) необхід­но відмітити характер і терміни у разі виникнен­ня загальних або місцевих реакцій та провести їх реєстрацію згідно з Інструкцією щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного, затвер­дженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареє­строваною в Міністерстві юстиції України 11 жов­тня 2011 року за № 1162/19900.
7. У разі виявлення медичних протипока­зань до щеплень відповідно до Переліку медич­них протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року № 551, особа направляється на комісію з питань щеплень, створену наказом по 303. Для вирішен­ня складних та суперечливих питань щодо про­ведення щеплень наказом Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структур­них підрозділів з питань охорони здоров’я облас­них, Київської та Севастопольської міських держав­них адміністрацій створюється комісія з питань щеплень при обласному або міському 303.
8. Особи з хронічними захворюваннями в стадії ремісії за висновком комісії з питань ще­плень можуть бути вакциновані в умовах стаціо­нару.
9. Факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз’яснення про наслідки такої відмови, оформлюється за фор­мою № 063-2/о, підписується як громадянином (при щепленні неповнолітніх — батьками або інши­ми законними представниками, які їх замінюють), так і медичним працівником.
10. У кожному Кабінеті щеплень повинні бути інструкції із застосування всіх медичних імунобіологічних препаратів, що використовують­ся для проведення щеплень (у тому числі тих, які не входять до переліку обов’язкових), протоколи надання медичної допомоги при невідкладних станах відповідно до чинних нормативів, підго­товлені набори лікарських засобів та вироби ме­дичного призначення для надання медичної до­помоги при невідкладних станах, а також аптечки для надання термінової медичної допомоги ме­дичним працівникам та технічному персоналу.
11. Вакцини/анатоксини різних виробників для профілактики однакових інфекційних захво­рювань можна взаємно замінювати.

 

В. о. директора Департаменту медичної допомоги                А. В.Терещенко

В. о. начальника Відділу громадського здоров’я                 А. А. Григоренко

Примітка. Це Положення буде чинним з 1 січня 2015 року.

websumy.com.ua