В гостях у Маланки і Василя (розвага для дітей середнього дошкільного віку)
В гостях у Маланки і Василя
(розвага для дітей середнього дошкільного віку)
Підготував: інструктор з фізичної культури Якуба Я.В.
Мета:
Продовжувати розширювати знання про народні традиції святкування циклу зимових свят. Формувати інтерес до народних ігор, розваг. Розвивати пізнавальну та творчу активність. Закріплювати виконання основних рухів в ігровій формі. Виховувати дітей на кращих традиціях українського народу, залучати до духовних цінностей та надбань народної культури. Створювати позитивний емоційний настрій, бажання бути активним учасником життя країни.
Дійові особи:
Маланка – українська жінка, Василь – її чоловік, дівчатка щедрувальниці, хлопчики засівальники, діти учасники дійства.
У залі створений інтер’єр української хати. Діти сидять на стільчиках, заходить Маланка.
Маланка. Оце тобі і маєш, повна хата гостей, а я по господарству пораюсь. Доброго дня вам мої любі! Давайте знайомитися. Я – Маланка українська жінка, господиня цієї оселі. А ви чиї будете?
Відповіді дітей. Ще зі мною в цій хаті живе мій чоловік Василь. Ви його не стрічали коли сюди йшли? Так я і знала. Нічого неможна доручити. Як пішов вранці, так досі і немає. Люди свято відзначають, а його не діждешся. Доречи, а ви знаєте яке сьогодні свято?
Відповіді дітей. Так, сьогодні свято Водохрещі (сідає на лаву біля столу). Найбільше за все я люблю зимові свята. Їх дуже багато. І свято св. Миколая, і Різдво, і Новий рік, і Святки, І Водохрещі. Першим у грудні, ми відзначаємо день св. Миколая. Розкажіть мені, що ви знаєте про це свято. Правильно ви сказали, св. Миколай все бачить і коли приходить час роздавати подарунки, слухняним діткам він кладе під подушки солодощі або подаруночки, а тим хто робив шкоду – дубець. А що ж це за вчинки за які можна отримати дубчика? А серед вас таких діточок немає? Ну і добре. Коли ми були маленькі теж боялися того дубця під подушкою, а грати у гру «Дубчик» дуже любили. Хочете зі мною пограти?
Народна рухлива гра «Дубчик»
Правила:
Діти сидять на стільчиках, ведучий бере у руки дубчик, називає якусь одну частину тіла (ніс, вуха, руки тощо) в цей час всі гравці повинні її закрити або заховати. Хто не встигне, отримає дубчика (ведучий торкається до того гравця паличкою). Діти повинні бути уважними і дуже швидко сховати названу частину тіла.
Маланка. А яке свято ми відзначаємо 7 січня? Хто з вас знає?
(відповідь дітей) правильно, це Різдво.
У Віфліємі, в стайні на сіні
Ісус народився усім на спасіння,
люди, радійте, Христа вітайте,
Божому сину шану віддайте!
Дуже давно в далекій країні в ніч з 6-го на 7-е січня народилася незвичайна дитинка. Це був наш Спаситель. В той час коли сталася така визначна подія, на небі загорілась зірка, яка і сповістила всім про народження Божого сина. Люди цього дня вітають один одного. Всюди чути пісні про цю подію. Ми з вами теж її можемо послухати.
Звучить пісня Леонтовича «Радуйся…»
Маланка. А дітки ходять по хатах і колядують
Хай Різдвяне янголятко принесе здоров`я в хатку
І дарунки і цілунки тільки вищого ґатунку.
Хай дзвенить веселий сміх, з Різдвом вітаю вас усіх.
А знаєте раніше із колядниками ходили музики, знаєте на яких інструментах вони грали? Так сопілка, бубон. Всім колядникам було дуже весело, вони сміялися, грали у різні ігри. Давайте і ми з вами пограємо в одну з таких ігор.
Народна рухлива гра «Бубон»
Правила:
Діти стають у коло, у однієї дитини у руках бубон, передаючи один одному його діти промовляють:
Ти біжи, веселий бубон, швидко-швидко по рукам
У кого веселий бубон, той станцює в колі нам.
Та дитина, у якої на останнє слово залишається бубон, виходить в середину кола і чекає поки їй загадають виконати якусь дію (пострибати, понявкати, станцювати тощо). Після цього вона знову стає у коло і гра продовжується.
Маланка. По Різдву 13 січня на Маланку, святкують Щедрий вечір. Цього дня збираються дівчата, переодягаються у Козу, Цигана, Ведмедя, Кота і йдуть щедрувати.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!
Щедрівочка щедрувала
У віконце заглядала:
– Чи є борщ, чи є каша?
Чи є в борщі кусок м`яса?
Щедрий вечір, пане господарю!
Щасти , Боже, твоєму товару,
Твоєму товару, твоєму достатку
Щоб ти не мав ніколи припадку
Ні в коморі, ні на дворі.
А може серед вас хтось знає щедрівки, то ми радо послухаємо.
Виходять дві дівчинки в українських костюмах.
Звучить запис щедрівки у виконанні жіночого ансамблю.
1-а дівчина: Щедрий вечір, щедрівочка
Залетіла ластівочка,
Ластівочка залітає
Господарів викликає.
Чи дозволите щедрувати,
Ваш дім звеселяти?
2-а дівчина: Щедрого врожаю,
Запашного короваю
Добра в скрині повні клунки
Купу грошей на рахунку.
Маланка. За таке щедрування, ось вам гостинчик. Дякую. Господарі частують щедрувальників, дають їм цукерки ласощі, печиво. А мороз пече, стояти на місці не дозволяє. Щоб не змерзнути, давайте пограємо.
Народна рухлива гра «Морозенко»
Правила:
Одну дитину обирають Морозенком, він одягає рукавицю і за сигналом бігає за іншими дітьми, до кого Морозенко торкнеться, той стає замороженим, зупиняється і розводить руки в сторони. Гра продовжується доки Морозенко не впіймає хоча б 5 дітей. Потім Морозенком стає інший.
Маланка:
А наступного ранку, на Василя, або ще цей день називають Старий новий рік, до господи вже приходять хлопчики, вони встають вдосвіта, набирають повні кишені зерна і йдуть засівати. Сиплячи зерно, промовляють побажання. Та зараз ми їх послухаємо, а ну засівальники, виходьте.
Виходять хлопчики в українському вбранні.
1-й хлопець:
Сію, сію, посіваю на всі чотири боку
Щоб всі були здорові іще довгі роки
Сію, сію пшеницю. Щоб родила нам пашниця,
Щоб вам було доволі в хаті, стайні, і в коморі.
2-й хлопець:
Сію, сію посіваю вашу хату не минаю
З Новим роком йду до хати, мило буду вас вітати.
Зичу щастя і гаразду, щоб прогнали всю біду,
Щоб не було сварки в хаті, а ні вітру на загаті.
Щоб дітки всі здорові, їсти кашу всі готові.
На щастя, на здоров`я, на Новий рік
Щоб вам у новому році було краще, ніж торік.
Маланка. Ой дякую вам, хлопці. За таке привітання буде вам і частування. (пригощає хлопчиків). І хлопці, і дівчата у нас вправні. Але ж хто з них спритніше? Зараз побачимо. Ходімо на вулицю, там у мене і сніжки приготовано.
Гра-естафета «Снігові кульки»
Правила:
Діти розділяються на дві команди, стають ланцюжком. Біля першої і останньої дитини кошик. В одному лежать «сніжки», інший порожній. За сигналом діти починають передавати по одній «сніжці» і класти її у порожній кошик. Виграє та команда, яка першою передасть усі «сніжки».
Маланка. Та де ж це мій чоловік Василь подівся, вже білий день на дворі, де його носить?
Заходить Василь, гордо виступає.
Василь. Доброго дня всім присутнім (вклоняється) і тобі жінко, доброго дня!
Маланка. Доброго, доброго, а де це тебе носило?
Василь. Не носило, а я сам ходив.
Маланка. Ти мені відповідай на питання. Бо зараз як візьму дрючка…
Василь. Тобі б тільки за дрючка хапатися. І не соромно, повна хата людей. А був я на річці. Там воду освячували. Взагалі сьогодні вся вода вважається цілющою, святою. І в колодязі, і в озері, і навіть та, що тече з крана. Якщо такої води набрати то вона може стояти і не псуватися цілий рік. Кажуть люди, що вона допомагає при різних недугах, тільки треба її пити з вірою на одужання та з молитвою.
Маланка. А чого тебе на річку понесло?
Василь. Та вийшов я із хати, а назустріч кум. Каже ходімо на річку, подивимося як хрест з льоду вирізають. Ви, дітки, знаєте, як це робиться?
Маланка. Ти краще покажи.
Василь. Ну, ходімо до нашого озерця. (діти з Василем підходять до «озерця» – синьої тканини на якій лежить вирізаний з паперу хрест) . Ну то слухайте, мої маленькі. Вранці на річку приходять молоді чоловіки і парубки, вирубують із льоду хрест, ну приблизно такий тільки більший ніж оцей і встановлюють його поруч, щоб видно було здалеку. А поруч вирубують ополонку для того, щоб всі бажаючи змогли скупатися . По закінченню служби у храмі всі люди йдуть до річки, батюшка читає молитву і занурює хрест у воду, освячуючи її. Після того кожен охочий може скупатися і позбутися своїх хвороб. Я теж скупався.
Маланка. Та ти ж вчора скаржився, що горло болить. І вода холодна, як ти і наважився.
Василь. Та як, перехрестився і пірнув. Мене наче вогнем опалило, дух перехопило, але потім, як уже виліз і рушником розтерся так приємно стало, наче хто зігрів мене. І горло вже не болить, кажу ж тобі, вода на Водохрещу – цілюща.
Маланка. Ну а якби з тобою щось сталося?
Василь. Та там чергують рятувальники і міліція, а на березі і швидка допомога стоїть. Так що я був спокійний.
Маланка. Ну от і добре. А пам`ятаєш, Василю, коли ми були малими, то біля річки жив дід Семен, він був добрий і веселий. І коли ми пробігали повз нього вдавав, що спить. А ми підкрадалися та дражнили його, він підхвачувався і вдавав, що гониться за нами. Ото було сміху.
Василь. Та звичайно пам`ятаю, хочете, дітки, і я з вами в таку гру пограю.
Народна рухлива Гра «Дідусь Ріжок»
Правила:
Дідусь сидить на лаві, вдаючи що спить. Діти підходять до нього і промовляють:
Дідусь Ріжок,
З`їж пиріжок!
Дідусь «прокидається» і намагається вловити дітей, які тікають на протилежний кінець зали.
Маланка. А тепер я хочу погратися з малятами.
Народна рухлива гра «Баба Киця»
Правила:
Одному з гравців зав`язують хустиною очі, гравці тихо рухаються біля «Баби Киці» іноді плескаючи у долоні. «Баба Киця» намагається спіймати дітей.
Маланка. Ну і гарно ми з вами час провели. Сподобалося вам, мої любі? Вважаю що ви запам`ятали про що ми з вами сьогодні говорили і розкажете своїм рідним. Василь, а що ми нашим гостям на гостинець дамо?
Василь. (дістає кошик із гостинцями) я для вас, малята приготував ось ці яблучка. Вони і солодкі і для здоров`я корисні. Зі святом вас, з Водохрещем!
Маланка. Раді були вас бачити, дякуємо всім! Зі святом вас! До побачення!
Розвага закінчується, коли діти виходять звучить українська пісня.