Далі
Перший візит до театру
Вирішивши організувати для дитини похід до театру, насамперед ознайомте її з культурою глядача. Розкажіть дошкільнику, куди саме ви підете, що там побачите, детально поясніть, як потрібно поводитися в театрі під час вистави.
Для першого візиту рекомендуємо обрати ляльковий театр або театр тварин. Вистави таких видів театру зазвичай тривають недовго, мають простий сюжет і музичний супровід, тому будуть зрозумілими й цікавими для дитини. Повернувшись додому, обов’язково обговоріть із дошкільником побачене. Іноді дитина не може цілісно описати свої враження. Тож аби допомогти їй сформулювати свої думки, запропонуйте відповісти на запитання на кшталт:
• Що найбільше тебе вразило та запам’яталося?
• Що тобі сподобалося або не сподобалося?
• Чи були у виставі напружені/страшні/цікаві моменти?
• Хто з дійових осіб зацікавив тебе найбільше? Чому?
• На кого з дійових осіб ти хотів би бути схожим? Чому?
• І обов’язково дуже емоційно поділіться з дитиною
Таке обговорення — це не лише спосіб з’ясувати чуттєве сприймання театрального дійства дитиною та отримати зворотний зв’язок щодо її почуттів і вражень, а й своєрідна «школа» вираження емоцій і вражень. Поступово в дитини формуватиметься розуміння мистецтва, специфічне «театральне сприймання», в основі якого — спілкування артиста та глядача.
Організовуємо театр удома
Розширювати уявлення про театр і його різновиди, розвивати акторські здібності дитини, емоційність та образність її мовлення, чіткість дикції, тембр і силу голосу можна, організувавши родинний театр. Попри багатовікові традиції, цей різновид театру поступово забувають, та відро¬дити його цілком реально, якщо докласти певних зусиль. Передусім батьки мають зрозуміти, що такий спосіб проведення дозвілля дитини дає їй змогу втілити своє прагнення до самостійної творчості то самореалізації.
Родинні вистави є ефективним засобом гармонійного розвитку особистості дитини, оскільки театр об’єднує в собі декілька видів мистецтва — риторику. музику, пластику. А ще дає змогу дитині моделювати власний світ, приміряти на себе різні ролі та життєві ситуації. а нерідко навіть долати пев¬ні комплекси та психологічні проблеми. Окрім того, родинні вистави об’єднують дітей та дорослих, сприяють виникненню в них почуття радості від спільної творчості, допомагають дітям пізнати своїх батьків, а батькам — дітей з нового, невідомого боку, наблизитися одне до одного серцем та душею. Водночас батьки мають змогу проявити себе грамотними, уважними, веселими й цікавими учасниками спільної творчої діяльності, які вміють ненав’язливо, граючись, вигадати сюжет, запропонувати завдання та непомітно передати ініціативу дитині.
Як підготуватися до вистави родинного театру
Під час підготовки до вистави батькам варто пам’ятати, що для дитини театр — це передусім гра, головне в якій — імпровізація та можливість са-мостійної творчості. Тому не варто вимагати від дитини справжньої акторської майстерності, знання тексту, бездоганного виконання складних музичних або танцювальних номерів. Якщо діти знають текст напам’ять — це добре, якщо ж ні — нехай хтось із дорослих буде суфлером. Головне — щоб дитина зрозуміла загальну ідею вистави і запам’ятала послідовність гри акторів.
Для того щоб вистава не лише сподобалася дитині, а й мала позитивний розвивальний та виховний ефект, батьки мають провести такі підготовчі дії:
• ознайомити дитину із сюжетом літературного твору, на основі якого відбуватиметься вистава, та його персонажами;
• адаптувати текст твору для постановки в родинному театрі з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дитини, її вподобань;
• підготувати дитину до програвання своєї ролі, допомогти розучити репліки;
• організувати сюжетно- рольову гру «Театр» — разом із дошкільником виготовити квитки, безкоштовно вручити чи символічно продати їх знайомим та друзям.
Відтак має відбуватися власне вистава, під час проведення якої варто спонукати дітей дотримуватися театральних правил і традицій, як-от: антракт, оплески, вручення квітів після завершення вистави тощо.
Наостанок укотре наголосимо на важливості залучення дитини до театральної діяльності не лише в дошкільному закладі, а й у родині. Адже під час театральних ігор удосконалюються організаторські, комунікативні вміння й навички дошкільника, розширюється репертуар його поведінкових реакцій, формуються позитивні взаємини з усіма членами родини.
Тож театральна діяльність, організована в родині, стає ефективним засобом гармонійного розвитку особистості дитини, сприяє створенню умов для розквіту її творчого потенціалу та задоволення потреб щодо її самовираження та самореалізації. Але найголовніше — що це родинне дійство залишить у пам’яті дитини теплі, радісні спогади, які завжди підтримува¬тимуть її на тернистому шляху дорослішання.
Як організувати театр удома.
Ваша дитина із захопленням розповідає вам про численні ігри-драматизації, у яких повсякчас бере участь у дитячому садку, та щоразу ретельно готується до святкових ранків? Тож підтримайте інтерес дитини до театрального мистецтва, орга¬нізувавши театр удома. Разом ви можете виготовити персонажів і декорації для вистави різними способами. Пропонуємо вашій увазі найпростіші з них.
Театр топотунчиків
Для виготовлення іграшки-топотунчика намалюйте на картоні силует людини чи звіра, але без ніг чи задніх лапок. Відтак це зображення виріжте та розмалюйте. Прикріплювати такого топотунчи- ка слід до зовнішньої частини кисті руки за допомогою тоненької резинки. На великий та вказівний пальці одягніть «ніжки» іграшки – наперстки чи корки з-під одеколону обклеєні тканиною чи кольоровим папером. Тупочучи «своїми ніжками», така іграшка може ходити, бігати, танцювати на столі тощо.
Пальчиковий театр.
Цей вид театру зручно використовувати тоді, коли треба показати водночас кілька персонажів. Так, персонажами пальчикового театру можуть бути паперові ляльки, приклеєні до картонних кі¬лець розміром з палець чи паперових конусів. Також для цього використовують прикрашені тенісні кульки, коробочки з-під ліків, футляри «кіндер-сюрпризу.
Одягніть такі іграшки на пальчики і, рухаючи одним або кількома одразу, промовляйте слова персінажів вистави.
Театр на олівцях.
Основою для маніпулювання персонажем у цьому театрі є звичайнісінькі олівці. До однієї сторони олівця прикріплюємо сірникову коробочку із аплікативним зображенням казкового персонажа. На олівці можна також закріплювати ляльок пальчикового театру.
Персонажів театру на олівцях зручно тримати в руках і рухати двома персонажами водночас. Як ширму для вистави використайте спинку звичайного дитячого стільчика, розгорнуту книжку чи навіть плече.
Театр іграшок.
Аби організувати театральну виставу, не обов’язково виготовляти персонажів. Для цього можна використати іграшки. Запропонуйте дитині сісти за стіл напроти вас, а іграшки розмістіть біля себе під столом так, щоб їх не було видно. Тоді кожен персонаж з’являтиметься несподівано для дошкільника. Демонструвати вистави театру іграшок самостійно діти із задоволенням починають вже після першого показу.
Театр рукавичок.
Для виготовлення оригінальних іграшок цьо¬го театру використайте старі дитячі рукавички. Так, пальчик рукавички нещільно набийте ватою чи поролоном, нашийте на нього різноколірні ґудзики, вишийте червоними нитками рот, а із грубої вовняної чи синтетичної пряжі зробіть та прикріпіть волосся.
Можна перетворити рукавичку й у звірятко або птаха. Наприклад, за допомогою рукавички з п’ятьма пальчиками можна зобразити зайчика. Ті пальчики, що потрібні для відтворення певного образу, наповніть ватою та відповідно прикрасьте. Саму ж рукавичку-голівку дитина має надягти на кулачок.