Грицько Бойко
ЗИМОВА ПІСЕНЬКА
Зимонько, де ти?
Намети замети.
Ми тебе стрічатимем
З лижами й санчатами,
З ковзанами на льоду…
А зима гукає: – Йду!
НА САНЧАТАХ
Я лечу, лечу, лечу –
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз –
Мимо сосен і беріз.
Я веду, веду, веду –
Саночки на поводу,
Бо з гори санки летять,
А на гору – не хотять…
ХВАСТУНЕЦЬ
Хлопчик Толя — молодець,
тільки трішки хвастунець.
Якось ми пішли на став.
Він мені таке сказав:
— Слово честі, не хвалюся,
я ні-чо-го не боюся!.. —
Враз на слові цім з дороги —
Толі ящірка під ноги.
З переляку,у тривозі
наш хвалько мерщій навтік.
Та спіткнувся на дорозі
й прикусив собі язик.
ДЕ БУКВАРИК?
Де твій букварик?
– В портфелі новому.
– Ну а портфель де?
– У столику дома.
– Взяв би зі столу.
– Так стіл же замкнувся…
– То відімкнув би.
– Ключа я позбувся…
– Де ж це той ключ?
– У портфелі новому.
– Ну, а портфель де?
– У столику дома.
ПРО ВЕДМЕДЯ
Ведмедик товстун
У своєму ліску
За літо з’їдав
Десять бочок медку.
Та стали в ласунчика
Зуби боліть.
Реве наш ведмедик,
Ночами не спить.
Не всидить на місці,
Не їсть і не п’є…
Тут з дерева дятел
Пораду дає:
— Щоб зуби боліть
Перестали у тебе,
Щодня полоскать
Шавлією їх треба…
Одужав ведмедик.
Для хворих зубів
В городі своїм
Шавлію посадив.
ДВІ КИЦІ-СЕСТРИЦІ
Дві киці-сестриці,
Зелені очиці,
Дві киці-сестриці
Схотіли водиці.
Корито стареньке
Стоїть біля хати,
На ньому любенько
Сидять голуб’ята.
Дві киці-сестриці
Про воду й забули,
Дві киці-сестриці
Поживу зачули.
У них оченята
Горять, мов жаринки:
— Смачні голуб’ята,
Аж котиться слинка! —
Плигнули… Та птицям
Вдалося злетіти,
А киці-сестриці
Упали в корито.
В холодній водиці
Нявчать кошенята…
Що, киці-сестриці,
Смачні голуб’ята?!
БІЛКА
Хвіст трубою, спритні ніжки –
Плиг із гілки на сучок!
Носить білочка горішки
В золотий свій сундучок.
В неї очі, мов горішки,
Кожушинка хутряна,
Гострі вушка, наче ріжки,
У дуплі живе вона.