Наталя Забіла

ЛАДКИ, ЛАДОНЬКИ, ЛАДУСІ

Ладки, ладоньки, ладусі,

Ой ладусі, ладки!

Де були ви?

У бабусі.

Що їли?

Оладки.

З чим оладки?

Із медком

Та з солодким молочком.

А де брали медок?

Діставали у бджілок.

У садку зеленому,

Під рясними кленами;

Під кленами,

Під липами,

Де ягоди розсипані.

Хто розсипав?

Гуси.

Хто збере?

Бабуся.

Хто поїсть?

Дитинка —

Дівчинка Маринка.

***

ОЙ ЧУК, ЧУКИ

Ой чук-чуки,

Чуки-на!

Наша доня

Чепурна.

В неї на голівці

Жовті чорнобривці,

І віночок

З конюшини,

І намисто

Із шипшини,

І листок красольки,

Наче парасолька,

І широкий

Лопушок,

Мов зелений

Фартушок!

***

ЛЮЛІ, ЛЮЛІ, ЛЮЛІ

Люлі, люлі, люлі,

Прилетіли гулі,

Гулі,

Гулі,

Голуби,

Сірі,

Білі

Та рябі.

Поскладали

Гулі крильця,

Посідали

Всі на бильця,

Стали думать,

Міркувать:

Що Маринці

Дарувать?

Дарували

Черевички,

Щоб ходити

До кринички,

Щоб у ніжки-ходунці

Не кололи камінці.

Дарували їй

Хустинку,

Щоб пов’язувать

Маринку,

Щоб гаряче сонечко

Не палило донечку.

Дарували їй

Перинку —

Укладати спать

Маринку,

Щоб дівчатко-золотко

Спало тихо й солодко…

Спить у ліжечку дитина.

Тихі сни до неї линуть

Через балки та горби,

Наче білі голуби.

МАМИНЕ СВЯТО

Восьме березня настало –

Славне свято всіх жінок,
І сьогодні ми позвали
Наших мам у дитсадок.
Кожній мамі подарунки
Готували малюки,
Малювали їм малюнки
Вишивали килимки.
Ще й прикрашений квітками
Написали їм плакат:
«Хай живуть хороші мами
Всіх дівчаток і хлоп’ят!»

СИНИЧКА

Синичка сіла на поміст —

Цвірінь, цвірінь, цвірінь! —
І заспівала жартома:
Цвірінь, цвірінь, цвірінь!

Насипають солі б їй на хвіст!
Цвірінь, цвірінь, цвірінь!
Підкравсь — а пташки вже нема!..
Цвірінь, цвірінь, цвірінь!

КУРОЧКИ

На подвір’ї курочки –

ціпу, ціпу, ціп!
Ось Маринка й Юрочка
кришать ціпкам хліб.
Ціпки бачать кришечки,
дзьобики – тук-тук!
Весь шматок – ой лишечко! –
вихопили з рук!

РАВЛИК

Лізе, лізе равлик по моріжку,

виставляє равлик довгі ріжки.

А на спині в равлика хатинка.

Заболить у тебе, равлик, спинка!

Ні, не важко равлику, не важко,

бо легка хатинка-черепашка.

Та зате, як поруч небезпека,

равлику додому недалеко:

в черепашку зразу може влізти —

і вже пташці равлика не з’їсти!