Дитячий садок «Купава» м. Суми

Радість для Вашої дитини

Енциклопедія для батьків

Січень 28, 2015

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Журнал “Медична сестра дошкільного закладу” липень №7, 2018

Як сказати «ні» дрібним предметам у роті дитини

• Дозволяйте дітям гратися лише тими іграшками, які відповідають їхньому віку. Вони мають бути настільки міцними, аби не розпастися на частини. Батарейки та магніти надійно ховай­те. Щодня перевіряйте, чи всі іграшки цілі.
• Поясніть колегам, які використовують на заняттях з розвитку дрібної моторики мозаїку, конструктор, насіння, крупу та інші засоби, щоб пильно стежили за дітьми. Особливу увагу нехай приділяють дітям з психічними захворюваннями.
• Розкажіть батькам вихованців, що неприпустимо без контролю залишати вдома лікарські засоби, дрібні побутові речі, монети, прикраси. А також поясніть, чому дітям, зокрема раннього віку, небезпечно вживати льодяники, насіння, горіхи, жуйки. Порадьте перевірити, чи бува немає в їхньому помешканні або на прибудинковій території отруйних рослин і грибів.
• Нагадуйте колегам і батькам вихованців, що не можна залишати дітей без нагляду на гральних майданчиках, у парках, на природі під час відпочинку.
• Стежте, аби територію закладу дошкільної освіти щодня прибирали й своєчасно позбувалися сторонніх предметів, грибів, отруйних і колючих рослин. 

Як надати домедичну допомогу дитині за обмороження

Пам’ятка для батьків і вихователів

• Відведіть дитину в тепле приміщення. На холоді розтирати обморожену ділянку небез­печно.
• Зніміть промерзле взуття та одяг. Аби не пошкодити обморожені ділянки шкіри, робіть це обережно, без зусиль.
• Зігрійте дитину. Для цього дайте їй бульйон або теплі напої — молоко, неміцний чай із цу­кром. Також накрийте термопокривалом або теплою ковдрою.
• Накладіть на обморожену ділянку шкіри стерильну термоізоляційну ватно-марлеву пов’язку.
• Знерухомте обморожені кінцівки за допомогою імпровізованих або стандартних шин. Під впливом холоду судини стають крихкими, і зростає ризик крововиливу.
• Дайте дитині знеболювальне відповідно до віку. Коли вона зігріється, то відчуватиме біль в обморожених частинах тіла.
• Викличте бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги або зверніться до лікаря-травматолога, якщо після відігрівання обморожена ділянка шкіри бліда, не чутлива, на ній з’явилися пухирі.                               

  Як уберегти дитину від обмороження

  Пам’ятка для батьків

• Не йдіть на прогулянку якщо температура повітря за вікном становить понад -12 °С.

• Одягайте дитину відповідно до віку та погодних умов. Найліпше рішення — три шари одягу.

• Між ними утворюється повітря, що утримуватиме тепло і зігріватиме тіло дитини.

• Захищайте відкриті ділянки шкіри за допомогою рукавичок, шапки та шарфа.

• Не мастіть обличчя та руки дитини зволожувальним кремом перед виходом на морозне повітря. Живильний крем наносьте не пізніше ніж за годину до виходу.

• Візьміть запасний одяг, якщо плануєте тривалу з активними розвагами прогулянку. Аби уникнути переохолодження, достатньо змінити дитині мокрий одяг на сухий.

• Нагодуйте дитину перед виходом висококалорійною їжею. Адже голодна дитина змерзне набагато швидше, ніж сита.

• Візьміть із собою термос із гарячим чаєм або какао. Вони зігріють дитину в морозну погоду. Але пам’ятайте — пити варто потрошку. Від різкої зміни температури судини звужуються.

• Заходьте щопівгодини-годину в тепле приміщення. У пригоді стануть магазини й кав’ярні.

• Коли чекаєте транспорт, то порадьте дитині потупцювати, походити, пострибати з ноги на ногу, але не занадто енергійно. Нехай рухає пальцями рук і ніг.

                                

    Пам’ятка для батьків

Харчові отруєння на курорті? Ні, не чули

Улітку через високу температуру повітря продукти харчування швидко псуються, і хвороботворні мікроорганізми інтенсивно розмножуються. Порадимо, як організувати харчування під час літнього відпочинку, аби проблеми зі здоров’ям не зіпсували його.

• Обирайте готель чи пансіонат, у якому для дітей передбачено окреме меню. Якщо таких не знайдете, то хоча б із системами обслуговування «усе включено» і «шведський стіл». Так ви матимете змогу самостійно комбінувати страви для дитини, ураховуючи стан ЇЇ здоров’я.
• Дотримуйтеся звичного режиму харчування. Аби дитина не переїдала, давайте їй їжу часто, але невеликими порціями.
• Обов’язково включайте в раціон дитини перші страви — суп або бульйон. Такі страви мають бути в меню будь-якого готелю.
• Ретельно мийте та обдавайте окропом овочі, фрукти, ягоди та зелень, що вживаєте сирими або використовуєте для приготування соків.
• Зберігайте продукти харчування, які берете із собою на пляж, у спеціальній сумці- холодильнику або ж обкладайте їх холодоелементами.
• Для профілактики харчових отруєнь давайте дитині йогурти, інші кисломолочні продукти, негазовану мінеральну воду.
• Якщо довелося відвідати заклад харчування поза межами готелю чи пансіонату, у якому зупинилися, перш ніж замовити там їжу, оцініть чистоту посуду й столових приборів, столу, зовнішній вигляд персоналу. Якщо санітарно-гігієнічний стан цього закладу незадовільний, відвідайте інший.
• Якщо в дитини таки сталося харчове отруєння, давайте їй багато пити. Це дасть змогу запобігти зневодненню організму. Окрім того, дайте дитині ліки-сорбенти (активоване вугілля, «Смекта», «Атоксіл» тощо).
• За харчового отруєння виключіть із раціону дитини жирну їжу, солодощі, молочні каші, свіжі молоко, хліб та овочі, натомість включіть відварений рис, варені яйця курячі, тушковане м’ясо курки або рибу, пісний овочевий суп, неміцний чорний чай.

Сальмонельоз

• Збудником є паличкоподібні бактерії роду сальмонела
• Джерело інфекції — люди, свійські тварини та птахи (як хворі, так і бактеріоносії)

• Інфікування відбувається харчовим, хоча можливе й водним, контактно-побутовим та повітряно-крапельним шляхами. Механічно переносити сальмонел на кінчиках лапок можуть мухи й таргани

• Інкубаційний період залежить від клінічної форми захворювання та становить від кількох годин до п’яти-восьми днів

• Першими типовими симптомами є підвищення температури тіла до 39,0.. .40,0 °С, спастичний біль в епігастральній та пупковій ділянках живота, нудота, багаторазове блювання, здуття, білий наліт на язиці

• Хворих також турбують часті рясні випорожнення, що швидко стають водянистими, пінистими, з домішками слизу й зелені, та мають специфічний неприємний запах

• За дітьми, які контактували із хворим, спостерігають протягом семи днів, відтак проводять одноразове бактеріологічне обстеження

• Надійних засобів специфічної профілактики немає
• Неспецифічна профілактика — це дотримання санітарно-гігієнічних норм під час приготування страв як у дошкільному навчальному закладі, так і вдома

Пам’ятка для батьків

Обережно, у морі медузи!

 

Наближається літо, а з ним — сімейний відпочинок на морі. Морська вода відома своїми цілющими властивостями, утім деякі її мешканці, зокрема медузи, можуть нашкодити здоров’ю людини. Плаваючи в морі з дітьми, будьте обачними — дотик медузи у найлегшому випадку може призвести до опіку. Тому варто знати, як діяти у такій ситуації.

• Якнайшвидше винесіть дитину, яку вжалила медуза, на берег і надайте домедичну допомогу або зверніться до лікаря. Отрута медузи може призвести до токсичного шоку або навіть паралічу.
• Забороніть дитині торкатися руками до місця опіку і тим паче чесати його.
• Обітріть місце опіку й видаліть щупальці, що прилипли до шкіри. Для цього використайте такі підручні предмети, як сухий рушник, рукавички, пінцет (за його відсутності — тупу сторону ножа тощо). Не торкайтеся ураженої ділянки голими руками. Адже залишки медузи можуть і далі виділяти отруйну речовину.
• Промийте місце опіку морською водою, содовим або соляним розчином, нашатирним спиртом, спиртовмісним продуктом, оцтом або уриною (вона містить багато аміаку). Якщо опіки незначні, використайте свіжовичавлений сік лимона чи помідора або покладіть їх м’якоть на місце опіку. У жодному разі не промивайте шкіру прісною водою.
• Обробляйте місце опіку кожні дві години, поки біль не вщухне. За можливості, прикладіть лід.
• Усуньте побічні симптоми. Гель або крем з гідрокортизоном зменшить набряк, антигістамінний засіб — зніме свербіж шкіри, знеболювальний протизапальний засіб — полегшить больовий синдром. Не використовуйте розчини йоду або брильянтового зеленого — вони діятимуть агресивно. Пантестин теж не дасть бажаного ефекту, оскільки опік медузи хімічного походження.
• Вкрийте місце опіку від потрапляння сонячних променів (після надання домедич- ної допомоги). Аби уникнути зневоднення і якнайшвидше очистити організм дитини від токсинів, перенесіть її в затінок і давайте багато пити.
• Подбайте, аби пухирі, які можуть утворитися після сильного опіку, не лопали, адже у такому разі можливе інфікування, що надовго відстрочить одужання.
• Стежте за серцевим ритмом і частотою дихання дитини, спостерігайте за алергій- ними реакціями. Якщо на наступний день все ще наявні хворобливі відчуття, нудота, блювання, судоми, алергійна реакція або порушення серцевого ритму, негайно покажіть дитину дерматологу або зверніться до опікового центру.

Пам’ятка для батьків

Закладає вуха в літаку: що робити?

У багатьох пасажирів під час зльоту й посадки літака закладає вуха. Причина таких неприємних відчуттів — різниця атмосферного тиску на землі й у повітрі. Коли літак різко набирає висоту умови навколишнього середовища змінюються так швидко, що тиск у барабанній перетинці не встигає вирівнятися і стає вище атмосферного або, навпаки, нижче, якщо літак знижується. Тож, аби уникнути під час авіаперельотів закладеності й болю у вухах, дотримуйтеся простих правил.

• Придбайте в аптеці спеціальні беруші, які зменшують внутрішній тиск у вухах.
• Перенесіть дату польоту в разі появи нежитю. Якщо ж це неможливо, закапайте в ніс судинозвужувальні краплі за 30-60 хв. перед зльотом і посадкою. Краплі звільнять ніс від слизу і зменшать тиск на тканини у вушному проході. У разі алергійного нежитю за годину до польоту прийміть протиалергійні лікарські засоби.
• Робіть ковтальні й жувальні рухи під час зльоту й посадки літака. Немовлятам дайте смоктати соску або погодуйте їх із пляшечки до зміни висоти. Старшим дітям запропонуйте жувальну гумку або напій із соломинкою. Часте слиновиділення й ковтання стимулюють активність м’язів, які відкривають слухову трубу й забезпечують приплив повітря в середнє вухо.
• Застосовуйте прийом Вальсальви під час підйому й зниження — метод вирівнювання тиску у внутрішніх порожнинах черепної коробки. Для цього щільно затисніть ніздрі пальцями, закрийте рот і м’яко «продуйте» вуха, доки не почуєте характерне клацання, яке свідчить, що барабанна перетинка стала на місце. Повторіть вправу кілька разів, особливо під час посадки літака. Дихайте ротом. Так ви не відчуєте різниці тиску у внутрішньому вусі й зовні.
• Пийте багато води, адже добре зволожена слизова оболонка носа й носоглотки поліпшує роботу слухової труби.
• Зверніться до лікаря, якщо навіть за кілька годин після посадки закладеність вух (зазвичай тимчасова) не минає або все ще відчутний сильний біль у вухах.

 

 

Як вистояти у «сезон застуд», або Правила профілактики ГРВІ

• Менше людей — менше вірусів. Тож уникайте людних місць.
• Побачили (почули) людину з ознаками ГРВІ (кашель, чхання, нежить, закладений ніс) — дотримуйтеся максимальної дистанціїї. Адже  ближча відстань до хворої людини, то вища ймовірність заразитися від неї вірусом.
• Імовірність зараження вірусом особливо велика в місцях, де багато дітей, і там, де багато хворих, — особливо слід бути обережним під час відвідування дитячих поліклінік.
• Руки хворої людини — джерело інфекції, тож зменшіть кількість рукостискань. Використовуйте рукавиці, коли змушені триматися за  поручні в громадському транспорті чи вікривати двері в громадських місцях.
• Мийте руки. Немає можливості — використовуйте вологі  гігієнічні й дезінфекційні серветки.
• Вірусні часточки протягом тривалого часу залишаються активними в запиленому, сухому, теплому й застоєному повітрі та  майже миттєво гинуть у чистому, прохолодному, зволоженому повітрі. Тож не перегрівайте повітря, а зволожуйте його! Провітрюйте ті приміщення, у яких найчастіше перебуваєте.
• Оптимальні параметри повітря для житлових приміщень: температура — +16…+22 °С, відносна вологість — 40-70%. Створіть комфортне середовище у межах цих норм. Холодно? Одягніться.
• Зволожуйте слизові оболонки дихальних шляхів. Застосовуйте для введення у носові ходи краплі й аерозолі на основі сольових розчинів (що більше людей довкола, то частіше). Полощіть рот. Простий сольовий розчин тля цього можна приготувати самостійно: 1 чайна ложка солі на літр кип’яченої води.

Запам’ятайте:

• маска не врятує здорову людину від зараження — її одягає хвора людина, аби таким чином трохи зменшити ймовірність заразити когось;
• лікарських препаратів, які зменшують імовірність зараження ГРВІ, не існує;
• імовірність зараження ГРВІ зменшують раціональне харчування, активний спосіб життя, повноцінний сон, усмішка й гарний настрій.

За матеріалами сайту Доктора Комаровського

Допомога при зимових травмах
Пам’ятка для батьків та педагогів

Низька температура, ожеледиця, бурульки — все це може стати причиною травмування дитини взимку. Зокрема, бурульки, які щороку падають, зазвичай, із дахів будинків, становлять смертельну небезпеку для життя. На складність травми безпосередньо впливають маса льоду, що впав, та висота падіння. Так, при падінні бурульки найчастіше фіксують травму голови — від легкого забиття до тяжких черепно- мозкових травм.

Окрім того, до травмування дитини можуть призвести і приховані у снігу гострі предмети — гілки, металеві предмети, скло тощо. Від сильних подряпин зазвичай рятує одяг. Проте загострені предмети можуть пошкодити шкірний покрив і без розриву одягу, що буває при різкому ударі. У такому випадку одяг зминається, а шкіру ушкоджує предмет, що ніби «загорнутий» у тканину одягу. Тож після прогулянок узимку варто завжди перевіряти наявність на тілі дитини дрібних поранень, а помітивши їх, обробити антисептиком.

ДАЛІ                                                                                                                                               

Як запобігти травмуванню дитини

Пам’ятка для батьків

Діти часто травмуються або можуть завдати тілесних ушкоджень одне одному під час гри. Травмування може спричинити як поведінка самої дитини або її однолітків, так і необачність дорослих. Тому найважливіше завдання дорослих — створити відповідне середовище для безпечної гри дітей, аби запобігти їх травмуванню.
Пильно наглядайте за дитиною поблизу дороги, відкритих водойм, на спортивному чи ігровому майданчиках. Контролюйте її поведінку й умови гри.
Подбайте про зручний одяг і взуття дитини — вони мають відповідати погодним умовам. Дитині має бутті зручно рухатися під час їзди на ковзанах, лижах чи санчатах або велосипеді чи роликах тощо.
Стежте за грою дитини з низьким рівнем сенсомоторного розвитку. Що молодша дитина, то нижчий у неї рівень сенсомоторного розвитку. Якщо дитина не вміє досконало володіти своїм тілом, то координація її рухів порушується. А відтак травмуватися вона може навіть під час простої гри.
Поінформуйте дитину пре наслідки її можливих дій. Коли вона йде на ігровий майданчик або до парку розваг, розкажіть їй про безпечне поводження з ігровим обладнанням. Для власної безпеки дитині важливо знати, які атракціони небезпечн: та як потрібно поводитися на них.

Поясніть дитині, що не можна нехтувати власного безпекою, аби вразити друзів чи досягти найліпшого результату в певному змаганні. Часто така рішучість може призвести до негативних наслідків.

Ознайомте дитину з правилами дорожнього руху. Дитина має знати, як правильно переходити вулицю на пішохідному переход: або переході, де є світлофор. Переходити вулицю вона має тільки під наглядом дорослих.

Навчіть дитину правил пожежної безпеки. Навіть якщо сірники, запальнички та інші вогненебезпечні предмети знаходяться в недосяїнному для дитини місці, вона має знати, що бавитися з ними не можна.

Правила зберігання та використання побутової хімії вдома

За допомогою засобів побутової хімії підтримують чистоту одягу дитини, предметів побуту, приміщень, санвузлів тощо. Засоби побутової хімії мають бути безпечними для здоров’я дитини під час використання за призначенням. Також вони повинні відповідати встановленим санітарно-гігієнічним нормам і бути безпечними для довкілля.
У маркуванні товарів побутової хімії, крім основних відомостей, обов’язково мають бути зазначені:
• перелік інгредієнтів із зазначенням їх вмісту у відсотках;
в заходи захисту користувача від несприятливого впливу;
• запобіжні заходи і правила зберігання та застосування;
• попереджувальні написи залежно від виду продукції, наприклад: “Берегти від дітей!”
Для того щоб засоби побутової хімії не потрапили до рук дітей і не завдали шкоди їхньому здоров’ю, дотримуйтесь правил безпеки.

• Відведіть для зберігання засобів побутової хімії окреме, недоступне для дітей місце. Не залишайте побутову хімію у доступних місцях.
• Не зберігайте побутову хімію у відкритому вигляді. Хімічні речовини, що випаровуються, можуть довго залишатися в повітрі та потрапляти в організм людини під час дихання.
• Не використовуйте та не зберігайте побутову хімію близько до харчових продуктів. Навіть мікроскопічна кількість побутової хімії, потрапивши на харчові продукти, а з ними і в організм людини, може спричинити отруєння.
• Уникайте відкритого вогню, електромагнітного випромінювання і прямих сонячних променів поблизу місця зберігання засобів побутової хімії. Наприклад, під впливом високої температури всередині флакона може відбутися хімічна реакція, наслідки якої можуть бути небезпечними для здоров’я.
• Не використовуйте засоби побутової хімії після завершення терміну їх придатності. Засіб може не лише втратити ефективність, а й у деяких випадках — завдати шкоди здоров’ю.
• Суворо дотримуйтесь інструкції щодо дозування, рекомендованої концентрації і частоти використання засобів побутової хімії.
• Застосовуйте засоби побутової хімії суворо за призначенням.
• Ретельно видаляйте залишки засобу для чищення з оброблюваної поверхні. Багато порошків, гелів, аерозолів потребують багаторазового споліскування. Деякі елементи, що входять до складу засобів побутової хімії, здатні закріплюватися на поверхні, а часто й накопичуватися на ній.

Чинники збереження зубів дитини здоровими

Фізичний розвиток і загартування. У разі формування у дитини неправильної статури формується неправильний прикус. Через це можуть виникнути різні захворювання зубів та ясен. Тож варто приділяти фізичному розвитку та загартуванню дитини багато уваги.
Активне жування. Однією із причин виникнення карієсу є те, що жувальний апарат сучасної людини має недостатнє навантаження через споживання м’якої їжі. Тож у раціон дитини обов’язково слід включати проварене м’ясо, овочі й фрукти, бажано сирі та тверді, час від часу учорашній хліб, зокрема його скоринки. Через певний час після споживання їжі корисно дитині з’їсти морквину, яблуко чи грушу. Це забезпечить самоочищення зубів від залишків їжі.
Раціональне харчування. Не менше двох-трьох разів на тиждень дитина має їсти м’ясо, рибу, особливо морську, щоденно — різні овочі, фрукти та молочні продукти. Споживання дитиною солодких і борошняних страв варто обмежити.
Обмеження у споживанні кондитерських виробів. Ліпше дозволити дитині з’їсти шоколадну цукерку, ніж льодяник або жувальну цукерку, які довго не розчиняються та створюють для зубів шкідливе солодке середовище. Після споживання цукерки або тістечка потрібно, аби дитина ретельно прополоскала рот.
Споліскування ротової порожнини. Варто привчати дитину споліскувати ротову порожнину одразу після вживання їжі, щоб запобігти розкладанню продуктів харчування у ротовій порожнині. Для цього слід використовувати лужну мінеральну воду або розчин харчової соди. Полоскати рот треба енергійно впродовж 2 хв.
Ретельне чищення зубів. Чистити зуби дітей варто привчати з трирічного віку. Після сніданку й перед сном зуби слід чистити зубною пастою, а після обіду — лише щіткою, споліскуючи ротову порожнину водою. Тривалість кожної процедури чищення зубів — 1-3 хв. Губну, щічну, язикову та піднебінну поверхні зубів очищають вертикальними рухами щіткою від шийки зубів до жувальної поверхні, не зачіпаючи при цьому краї ясен. Жувальну поверхню зубного ряду ліпше чистити коловими рухами щіткою. Ротову порожнину після чищення зубів слід ретельно прополоскати водою.
Застосування зубних паст. Зубні пасти використовують для підсилення очищувальної дії зубної щітки. Ліпше використовувати профілактичні зубні пасти для дітей, до складу яких входить кальцій.
Бережливе ставлення до зубів. Емаль зубів не витримує різкої зміни температури та ударів. А її ушкоджена поверхня легко стає місцем, звідки поглиблюється руйнування зуба. Тому потрібно уникати температурних перепадів. Так, слід стежити за тим, аби дитина не вживала одразу після гарячої їжі чи напоїв холодні, і навпаки. Необхідно пояснювати дитині шкідливість кусання зубами твердих предметів з металу чи пластмаси, адже емаль зубів при цьому може відколотися.

 Правила та обов’язки батьків, діти яких відвідують дошкільний заклад

• Поважати людську гідність і професійну честь працівників дошкільного навчаль­ного закладу. Виявляти до них повагу в присутності дитини.
• Неприпустимо розмовляти в дошкільному навчальному закладі ненормативною лексикою та підвищеним тоном будь з ким — батьками, дітьми, працівниками.
• Поважати гідність своєї дитини та інших дітей.
• Виконувати рекомендації педагогічних та медичних працівників дошкільно­го навчального закладу щодо розвитку, виховання, зміцнення здоров’я дитини та її гігієни.
• Своєчасно приводити дитину до дошкільного навчального закладу. Про можливе запізнення попереджати завчасно.
• Про відсутність дитини через хворобу або сімейні обставини та прихід її після від­сутності обов’язково попередити заздалегідь. Адже завідувач дошкільного на­вчального закладу затверджує меню та кількість дітей на харчування за даними попереднього дня.
• Про відсутність дитини через інфекційне захворювання терміново повідомити в дошкільний навчальний заклад з метою термінової обробки групового примі­щення та запобігання захворюванню інших дітей.
• У шафі дитини мають бути гребінець та носова хустинка, а на верхньому одязі — петелька. Також у дитини раннього або молодшого дошкільного віку має бути змінне взуття та одяг, у дитини старшого дошкільного віку — за потреби.
• Дитині заборонено приносити до дошкільного навчального закладу дрібні іграш­ки, монети, насіння рослин, гострі предмети та пігулки. Тому слід щодня перевіря­ти кишені дитини.
• З метою збереження життя і здоров’я дітей, запобігання травматизму заборонено пересуватися на транспортних засобах територією дошкільного навчального за­кладу та приходити з будь-якими домашніми тваринами.
• Приводити дитину до дошкільного навчального закладу в чистому одязі, у взутті, що відповідає розміру її ноги та санітарно-гігієнічним вимогам. З метою запобіган­ня травматизму заборонено одягати дитині шльопань: незручне взуття.
• Приводити до дошкільного навчального заклад здорову дитину. Слід повідомля­ти вихователям про стан здоров’я дитини вдома, про будь-які падіння та ушко­дження, а також скарги дитини на погане самопочуття.
• Батьки або особи, які за їх дорученням приводять дитину до дошкільного навчаль­ного закладу, мають передати дитину вихователеві або працівникові, який при­ймає дітей у цей час.
• Неприпустимо відправляти дитину до дошкільного навчального закладу саму, без супроводу дорослого. Увечері вихователь зобов’язаний передати дитину бать­кам або іншій особі, яка за їх дорученням прийшла за дитиною.
• Неприпустимо залишати дитину саму в приймальній кімнаті групового приміщен­ня. Якщо запізнилися на ранкову гімнастику, слід дочекатися, коли діти вашої віко­вої групи повернуться, та передати дитину вихователеві.
• Слід заздалегідь поінформувати вихователя про осіб, яким батьки доручають при­водити дитину до дошкільного навчального закладу та забирати її з нього. За по­треби таке доручення оформлюють письмово.
• Вихователь не має права віддавати дитину неповнолітнім дітям та батькам у не­тверезому стані. Лише за наявності письмової заяви батьків можна віддавати ди­тину іншим членам родини.
• Вихователь та медична сестра оглядають дитину з метою своєчасного виявлення ознак захворювання (сипу, розчісувань, запалення очей тощо], нездужання (голо­вний біль, хворе горло, слинотеча тощо), тілесних ушкоджень (синьці, подряпини, гулі тощо). Якщо під час ранкового прийому у дитини виявлено ознаки захворю­вання, батьки зобов’язані звернутися до лікаря за консультацією або медичною допомогою.
• Ранковий туалет дітей потрібно робити вдома. Батьки мають приводити дітей до дошкільного навчального закладу чистими, охайно вдягненими.

Рекомендація та поради для батьків

Поради для батьків щодо догляду за дитиною в разі ентеровірусної екзантеми

• Дотримуйтеся постільного режиму на весь гострий період захворювання.
• Давайте дитині часто пити лише тепле, не кисле. Це сприятиме відновленню втраченої ор­ганізмом рідини через підвищену температуру або діарею.
• Виключіть з раціону соки, газовані напої, солоні, кислі або гіркі страви та продукти харчу­вання. Не використовуйте спеції та консервовані продукти під час приготування їжі.
• Відварюйте, готуйте на пару, тушкуйте під час приготування. Страви мають бути напіврід­кими чи рідкими.
• Аби запобігти поширенню інфекції, частіше мийте руки, дотримуйтеся гігієни порожнини рота та носа.
• Обов’язково прикривайте рот і ніс під час чхання та кашлю та навчіть цього дитину.
• За появи перших симптомів захворювання виокремте для дитини посуд, рушники.
• Під час контакту з хворою дитиною використовуйте медичну або марлеву маску.

Пам’ятка

з профілактики грипу та інших гострих респіраторних інфекцій (ГРІ)

ГРІ — це велика група гострих вірусних захворювань, які характеризуються повітряно-крапельним шляхом передачі та переважним ураженням верхніх дихальних шляхів. Грип є найбільш поширеним гострим респіраторним вірусним захворюванням, особливість якого у надзвичайно швидкому поширенні і вираженій інтоксикації. Механізм передачі вірусу грипу -повітряно-крапельний. Грип може призвести до тяжких ускладнень з боку легеневої, серцево-судинної, нервової, ендокринної систем.

Профілактика захворювань

Профілактичні заходи спрямовані насамперед для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРІ та ГРЗ.

Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:

• повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді;
• загартовування та часте провітрювання приміщень;
• вживання загальнозміцнюючих та тонізуючих препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного

спрямування, зокрема:

– Часто мити руки з милом;

– Прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чханні;

– Широко застосовувати засоби нетрадиційної (народної) медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь.

На що необхідно звернути увагу:

– Існують деякі особливості клінічного перебігу грипу у різних вікових группах. У дітей молодшого віку передусім можуть з’явитися симптоми нейротоксикозу (блювання, судоми) навіть на тлі субфебрильної температури тіла. В осіб похилого віку на тлі ГРВІ загострюються серцево-судинні захворювання, активуються хронічні вогнища інфекції, що суттєво впливає на клінічні прояви грипу.

– Захворювання здебільшого починається гостро, з проявів загальної інтоксикації (озноб, відчуття жару, сильний головний біль, біль в очах).

– Хворого турбують загальна слабкість, ломота в попереку, крижах, суглобах, м’язовий біль, порушується сон. Привертає увагу вигляд обличчя хворого: гіперемія, одутлість, блискучі очі — загалом воно нагадує обличчя заплаканої дитини. Інкубаційний період при грипі коливається від декількох годин до З діб.

– Здебільшого на другу добу хвороби з’являється сухий кашель, починає турбувати біль у грудях. На 3-5 добу кашель м’якшає, з’являється незначна кількість слизового мокротиння. Носове дихання порушене через набряк слизової оболонки.

– Вже в перші години температура тіла може сягати 39-40°С, утримуватись на такому рівні 2-3 доби. Проте, якщо в подальшому гарячка продовжується або розвивається її друга хвиля (загалом триває довше 5-7 діб), це свідчить про розвиток бактеріальних ускладнень.

– Лікування ГРВІ та грипу є складною проблемою, тому його має визначати лікар. Не потрібно займатись самолікуванням, це небезпечно! При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.

Прес-служба МОЗ України

Рекомендації для батьків «Як зміцнити імунітет»

Усі діти, на жаль, час від часу хворіють. От тільки хворіють вони по-різному. Одні доволі легко переносять недуг й швидко поправляються, інші, навпаки, остаточно не зміцнівши після хвороби, “підхоплюють” нову. Причому навіть легку застуду такі діти переносять дуже важко, часто з ускладненнями. Лікарі пояснюють таку “несправедливість” ослабленим імунітетом.

Імунітет – захисна реакція організму на різні несприятливі фактори навколишнього середовища. Імунна система захищає організм від усього генетично чужорідного: бактерій, їхніх токсинів, вірусів, паразитів, донорських тканин, донорської крові, власних клітин-мутантів (наприклад, ракових) тощо.

Імунітет – багаторівневий захист організму. Імунна система напрочуд точно й швидко “розпізнає” все чужорідне й “прибирає” його шляхом вироблення спеціальних активних молекул – антитіл.

Ще одна складова імунітету – противірусний білок інтерферон – виробляється зараженою клітиною й захищає здорову від проникнення вірусних часток.

У віці 15 років імунна система людини сягає піку свого розвитку.

Причини зниження імунітету в дітей:

• підвищені навантаження, стрес, регулярне недосипання
• нестача вітамінів і мінералів
• нераціональне, незбалансоване харчування
• порушення балансу кишкової мікрофлори (дисбактеріоз)
• хронічні захворювання
• застуда й грип
• прийом антибіотиків і деяких інших ліків
• гіподинамія
• екологічно несприятливі умови.

Ознаки ослабленого імунітету

• Дитина хворіє на ГРВІ 4 і більше разів протягом року, особливо навесні й восени.
• Після перенесених захворювань малюк довго відновлюється.
• У дитини часто з’являються грибкові інфекції, лікувати які доводиться досить довго й без помітного результату.
• Алергічні реакції на різні продукти харчування або ліки, що свідчить про надто чутливу реакцію імунітету.
• Малюк швидко стомлюється, вередує, постійно хоче спати, але при цьому його сон досить неспокійний (з численним пробудженнями).

• У дитини часто виникають проблеми з кишечником.

Якщо присутня хоча б одна із вищезазначених ознак, імунна система

дитини потребує зміцнення

Імунітет людини – це складна система, яку формує і на яку впливає величезна кількість чинників. Отже, підвищити його можна, тільки зміцнивши весь організм у цілому. Зміцнювати дитячий імунітет необхідно постійно, а не час від часу.

Пропонуємо декілька рекомендацій щодо підвищення імунітету дитини.

• Слід регулярно приймати комплекси, що містять необхідні організму вітаміни (особливо А, С и Е), мінерали (імунотропними є цинк і селен), а також корисні бактерії-пробіотики. Вони зміцнюють імунітет.
• З огляду на несприятливу екологічну ситуацію, а також рівень загальної захворюваності в Україні лікарі рекомендують проходити щонайменше двічі на рік курс пробіотикотерапії або пробіотикопрофілактики. Пробіотики утворюють “бар’єр”, що перешкоджає прикріпленню мікробів до слизової оболонки кишечнику,й активують захисні механізми організму. Цей ефект, клінічно доведений, демонструють Laktobacillus GG.
• Існують також імуностимулятори-адаптогени природного й хімічного походження. До перших належать ехінацея й перга. Пам’ятайте: перед тим як давати дитині імуностимулятори, порадьтеся з лікарем.
• Для підвищення імунітету надзвичайно важливо утримувати організм “в чистоті” не тільки зовні, а й зсередини. Стан кишечнику напряму впливає на загальний стан здоров’я й імунітету. Зашлакований кишечник нездатний засвоювати корисні речовини, що містяться в їжі, вітаміни та ліки. Тому намагайтеся, щоб дитина замість солодких газованих напоїв пила якомога більше мінеральної води без газу, вживала в достатній кількості кисломолочні продукти (кефір, питний йогурт), а також продукти,багаті на клітковину.
• Негативно впливає на імунітет неправильне застосування лікарських препаратів. Пам’ятайте: призначати ліки й визначати їхнє дозування повинен тільки лікар.
• Щоб підвищити імунітет, необхідно забезпечити організму фізичне навантаження. Головна умова – фізичні вправи повинні бути регулярними (2 рази на тиждень) і помірними. Потужний ефект підвищення імунітету спостерігається при загартовуванні (читайте про загартовування в попередньому випуску “Енциклопедії для батьків”).
• Також підвищує імунітет збалансоване харчування. Слід вживати достатню кількість овочів і фруктів, зернових і злакових культур. Необхідно зменшити в раціоні вміст жиру, солінь, копченостей і консервантів.
• Вкрай негативно впливають на імунітет стреси. Намагайтеся раціонально планувати режим праці й відпочинку дитини. А головне – посміхайтеся й намагайтеся завжди бути в гуморі.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

 для батьків з організації оздоровчо-профілактичних заходів удома

• Профілактика застудних захворювань та оздоровлення надзвичайно важливі для здоров’я та гармонійного розвитку дітей. Однак здійснювати їх слід не лише в дошкільному навчальному закладі, а й удома. Індивідуальні рекомендації складають для дитини з ураху­ванням порад лікаря-педіатра.
• Відкоригуйте розпорядок дня у вихідні дні відповідно до розпорядку дня дошкільного на­вчального закладу.
• Збільште в раціоні дитини кількість свіжих фруктів та соків.
• Провітрюйте кімнату дитини перед сном або залишайте вікно при відкритим на ніч для до­ступу свіжого повітря до кімнати.
• Привчіть дитину хоча б один раз на день полоскати горло 1%-вим йодно-сольовим розчи­ном або відваром ромашки.
• Влаштовуйте щодня зранку та увечері прогулянки тривалістю 2-5 год.
• Загартовуйте організм дитини: здійснюйте обтирання вологою рукавичкою, обливання рук та ніг. Нехай дитина ходить босоніж «вологою доріжкою», змоченою 5%-вим йодно-сольовим розчином.
• Пам’ятайте, що одяг дитини має відповідати сезону. За підвищення температури на вулиці поступово відкривайте різні зони тіла (ноги, руки) для дії повітря.
• Давайте дитині полівітамінні комплекси за призначенням лікаря. Вони мають містити віта­міни А, Б, групи В, та особливо вітамін С.
• Робіть дитині масаж грудної клітки самостійно або запишіть до спеціаліста.
• Систематично виконуйте з дитиною дихальні вправи з досвіду роботи дошкільного на­вчального закладу.
• Доліковуйте залишкові явища будь-яких захворювань.

Пам’ятка для батьків «Особливості застудних захворювань»

Найперше, що слід пам’ятати батькам, — застудні захворювання зазвичай виникають у незагартованих дітей. До того ж довге перебування дитини в закритому приміщенні, в тіс­ному контакті з дорослими або іншими дітьми, надмірна кількість одягу також сприяють виникненню захворювань.

• Симптоми застудних захворювань – нежить, кашель, відчуття подразнення в горлі, головний біль, загальна слабкість.
• Тривалість захворювання — від кількох днів до двох-трьох тижнів.
• Перебіг захворювання — періоди поліпшення можуть змінюватися загостренням усіх симп­томів захворювання.
• Підвищення температури тіла — початок захворювання може бути з високою температу­рою 38,5…39,0 °С, що знижується поступово.
• Слизові оболонки носа набрякають та виділяють густий слиз, що ускладнює дихання через ніс.
• Виникає сухий кашель, через це порушується сон дитини.
• Іноді через скупчення слизу в носоглотці може виникати блювання.
• Іноді збільшується кількість випорожнень протягом дня — до п’яти-шести разів.
• Ускладненнями застудних захворювань можуть бути отит, пневмонія, ангіна.
• Гострий отит розвивається на третій-п’ятий день захворювання, температура у дитини підви­щується до 38,0…39,0 °С. Дитина може скаржитися на біль у вухах. Також біль виникає під час незначного надавлювання на вухо.
• Перші ознаки ангіни — різке підвищення температури, біль у горлі під час ковтання, збіль­шення лімфатичних вузлів. Ускладненнями ангіни можуть бути гнійні процеси в мигдали­ках, хронічні тонзиліти, нефрити, ревматизм.

Комплекс дихальних вправ, що позитивно впливають на нервову систему та обмін речовин

• «Восени клубочаться великі хмари».Діти виконують колоподібні рухи руками перед собою протягом ЗО с, дихання довільне через ніс.
• «Мрячить дощик».Діти виконують струшування кистями рук протягом 30 с, дихання довільне через ніс.
• «Усе рідше з’являється сонечко». Діти згинають і розгинають пальці рук протягом 30 с, імітуючи сонячні промінчики, дихан­ня довільне через ніс.
• «Опадає листя з дерев». На вдих діти піднімаються навшпиньки, витягують руки вгору, на видих — спершу плавно опускають руки, потім присідаючи, струшують пальці. Вправу виконують п’ять-шість разів.
• «Шумить вітер у лісі». Діти виконують глибокий вдих через ніс. Видихають через рот, імітуючи шум вітру — «ш-ш-ш». Вправу виконують п’ять-шість разів.
• «Поле огортає туман». На вдих діти плавно піднімають руки в сторони з поворотом тулуба то наліво, то направо. Повороти чергують із низьким нахилом, під час якого роблять видих. Вправу виконують чотири-п’ять разів.
• «Імітуємо крики птахів». Діти виконують глибокий вдих, на видиху імітують звуки, наслідуючи гусей, журавлів. Впра­ву виконують чотири-п’ять разів.

Рекомендації «Вітаміни, макро – та мікроелементи, необхідні для  для здоров’я опорно – рухового апарату дитини»

Опорно-руховий апарат дитини — кістки, м’язи, зв’язки, хрящі та суглоби — активно формується саме в дошкільному віці. Раціональне харчування має особли­ве значення для нормального росту та розвитку дитини, а також запобігає виник­ненню захворювань і дефектів опорно-рухового апарату.

• Вітамін D забезпечує розвиток скелета, регулюючи вміст кальцію та фосфору в кістках, прискорюючи засвоєння кальцію в кишківнику. Засвоєнню вітаміну Б сприяють тваринні та рослинні жири. Джерела — риба, свиняча та яловича печін­ка, печінка морських риб, яєчний жовток, авокадо, молоко.
• Вітамін А позитивно впливає на інтенсивність росту скелета та обмін речовин в організмі. Кальцієвмісні продукти ліпше поєднувати з продуктами, що містять бета-каротин, — він перетворюється в організмі на вітамін А під дією ферментів. Джерела — морква, абрикоси, курага, болгарський перець, шпинат, печінка тріски, печінка свиняча та яловича, вершкове масло, твердий і кисломолочний сири, яйця.
• Вітамін С бере участь у синтезі колагену, необхідного для формування сполучної тканини, що формує сухожилля та зв’язки. Недостатність вітаміну С призводить до болю в м’язах. Джерела — чорна смородина, шипшина, червоний болгарський перець, цитрусові, листяні овочі, квашена капуста.
• Кальцій — це будівельний матеріал для кісток. Він забезпечує їх міцність, а також скорочення м’язів. За недостатності кальцію в організмі кістки стають пористими, крихкими. Джерела — твердий і кисломолочний сири, молоко, бобові, сухофрукти, горіхи, вівсяна крупа, фініки, риба, хліб із висівками.
• Фосфор у поєднанні з кальцієм є основою для формування кісткової тканини та сприяє росту клітин та кісток. Джерела — печінка тріски, волоські горіхи, бобо­ві, селера, вівсяна, гречана та пшоняна крупи.
• Магній бере активну участь у регуляції скоротливості м’язів і нервово-м’язової провідності, а також є складовою кісткової тканини. Джерела — бобові, гречана та вівсяна крупи, шпинат, фундук, молоко.
• Калій відповідає за ріст і скорочення м’язів. Недостатність калію спричиняє м’язову слабкість, біль у м’язах, судоми. Джерела — волоські горіхи, мигдаль, ара­хіс, бобові, банани, какао, сухофрукти.
• Марганець необхідний для живлення міжхребцевих дисків, які не мають прямого кровообігу, сприяє формуванню кісткової та хрящової тканин. Наслідком нестачі марганцю може бути крихкість кісток. Джерела — крупи, зелені овочі, фрукти, зе­лений чай.
• Мідь також сприяє формуванню й живленню кісткової та хрящової тканин. Недо­статність міді в організмі спричиняє такі захворювання, як остеохондроз і остеопороз. Джерела — вівсяна крупа, картопля, печінка свиняча та яловича, мигдаль, фундук, кеш’ю, вишня, шпинат і зелені овочі.

Секрети хорошого апетиту дитини

      Багато батьків не знають, що робити, коли їхня дитина вередує та зовсім не бажає їсти. А хто з них замислювався над тим, чим, як і коли вони годують дитину? У хорошого апетиту дитини є багато чинників.

     Раціональне харчування дітей у дошкільному навчальному закла­ді грунтується на оптимальному режимі харчування та збалан­сованості раціону. Воно є основною умовою підвищення опірності організму дитини до захворювань, для нормального росту та розви­тку дітей. Проте часто в нашому дошкільному навчальному закладі ми стикаємося з такою проблемою, як відсутність апетиту у дітей. А тому давайте розглянемо секрети формування хорошого апетиту у дітей.

      Власне, ставлення до їжі визначається не лише культурою харчування, але й досвідом людства. «Товста дитина — здоро­ва дитина» — таке твердження закладене у свідомості бабусь, а іноді й деяких мам. Бо ж вони думають, що нагодувати дити­ну — головне материнське призначення. А якщо мама не наго­дує, то обов’язково це зробить бабуся. Проте дитина не потребує великої кількості їжі. Намагаючись «запхати» в дитину порцію страви, розраховану на дорослу людину, батьки негативно впли­вають не лише на фізичний стан, а й на її психіку. Із часом для та­ких дітей переїдання стає звичкою, що призводить до надмірної ваги.

      Досить часто причинами переїдання стає примушування дити­ни з’їсти все та показати пусту тарілку або соромлення її за викидан­ня залишків їжі. Так дитина, поступаючись вимогам батьків, звикає переїдати. Хоча будь-яка дитина здатна зрозуміти та відчути, скіль­ки їй потрібно з’їсти.

     Об’єм страв має відповідати віку дитини та функціональним можливостям її травної системи. Надмірний об’єм страв може спри­чинити навіть функціональні порушення шлунково-кишкового тракту.

Різноманітність раціону

         Страви, приготовані в дошкільному навчальному закладі, від­різняються від домашніх. Небагато сучасних мам готують рибні кот­лети або варять какао. До того ж батьки часто купують навіть маленьким дітям чіпси, сухарики, піцу, газовані солодкі на­пої. Про шкідливість цих продуктів харчування знають усі. Вони не містять корисних для організму дитини речовин, тож і не задо­вольняють його фізіологічні потреби. Утім, найбільше вражає те, що батьки годують дитину такими продуктами зранку, до відвіду­вання дитячого садка. Природно, що після такого перекусу про хоро­ший апетит не може бути й мови.

      На думку вчених, від народження діти півсвідомо надають перевагу солодкому, сприймають солоне та автоматично відки­дають гірке та кисле. Цьому є просте пояснення: солодка та со­лона їжа містить цінні та легкозасвоювані речовини. їх організм розпізнає як смачні. Гіркий та кислий смак мають більшість не­свіжих та отруйних продуктів, тому організм визначає їх як не­смачні. Продукти ж, що мають такі смаки, дитям хочеться виплю­нути.

        Урізноманітнити дитяче харчування взимку можна заготовлени­ми на зиму чорною смородиною та порічками, квашеною капус­тою, солоними огірками та помідорами. Навесні можна додати до раціону зелень: салат, шпинат, щавель, зелену цибулю, молоду кропиву, кріп та петрушку, а влітку — ягоди.

     Тож, щоб у дитини завжди був хороший апетит, важливо уріз­номанітнювати меню вдома, особливо у вихідні дні. Додайте до дитячого меню страви, які подають у дошкільному навчальному за­кладі. Це сприятиме наступності в харчуванні дітей, а також дитина ліпше сприйматиме одні й ті самі страви, які готують вдома та в ди­тячому садку.

      Достатньо часто в сучасних сім’ях відсутній режим харчуван­ня, особливо у вихідні дні. Дітей годують з неоднаковими проміж­ками між прийомами їжі або пізно ввечері перед сном. Це шкодить роботі шлунково-кишкового тракту дитини. Вживання їжі в певний час виробляє умов­ний рефлекс, забезпечує ритмічність процесів секреції у шлунку й оптимальне виділення травних соків.

Орієнтовне меню на вихідні та святкові дні
(для дітей віком від трьох до шести років)

Прийом їжі	Назва страви	Вихід страви, г
СУБОТА
Сніданок	Каша гречана на молоці з вершковим маслом і цукром	180-200
	Булка з вершковим маслом	60-70 / 3-5
	Кавовий напій на молоці	150-180
Другий сніданок	Яблуко	80-100
Обід	Солянка на курячому бульйоні	150-200
	Макарони відварні з вершковим маслом та курятина відварна	120-130/60-80
	Морква тушкована з вершковим маслом та сметаною	40-50
	Кисіль із фруктів	150-180
	Хліб пшеничний або житній	ЗО або 50
Полуденок	Шарлотка	70-80
	Чай з молоком	150-180
Вечеря І	Пюре картопляне та тюфтельки рибні	120-130/60-80
	Салат зі свіжої капусти	40-50
	Кефір	150-180
Вечеря II	Печиво, твердий сир	50-60/5-7
	Молоко або чай	150-180
НЕДІЛЯ
Сніданок	Запіканка вермішельна зі сметаною та родзинками	120-130
	Чай	150-180
	Хліб пшеничний з вершковим маслом	50-60/3-5
Другий сніданок	Фрукти свіжі	80-100
Обід	Суп із фрикадельками	150-200 / 10-20
	Голубці	180-200
	Хліб житній із салом і часником (для старших дітей)	20-40/5-10
	Компот із сухофруктів	180-200
Полуденок	Яблуко терте з морквою	80-100
	Пиріжок з повидлом	60-70
	Молоко	150-200
Вечеря І	Вареники з капустою	120-140
	Сік	80-100
Вечеря II	Пудинг рисово-гарбузовий	100-130
	Какао на молоці	180-200

 

Щодо харчування дитини вдома у вихідні дні

10.12.2014

• Пам’ятайте, що діти мають їсти чотири-п’ять разів на день із перервою в 3-4 год.
• Не давайте дитині між прийомами їжі солодощі.
• Складайте дитячий раціон так, щоб він містив у достатній кількості білки, жири, вуглеводи, мікро- та макроелементи, а також вітаміни.
• Давайте дитині пити чисту воду. Соки або чаї не замінять її в раціоні дитини, на­скільки корисними вони не були б.
• Урізноманітнюйте харчування дитини, адже його одноманітність призводить до зменшення кількості шлункового соку. Як наслідок знижується апетит та погіршу­ється засвоєння їжі.
• Навчайте дитину раннього віку їсти самостійно.
• Діліть дитині молодшого дошкільного віку котлету та рибу на кусочки, але лише після того, як вона побачить готову страву.
• Навчіть дитину їсти м’ясо та рибу разом із гарніром.
• Завжди орієнтуйтеся на апетит дитини. Ніколи не годуйте дитину насильно. Пам’ятайте, що зниження апетиту може свідчити про захворювання дитини.
• Підтримуйте у дитини перед та під час їжі гарний настрій. Це важливий чинник для формування хорошого апетиту.
• Дотримуйтеся таких орієнтовних об’ємів готових страв для дітей віком від трьох до шести років:

Страви	Об’ЄМ, 2	Страви	Об’ЄМ, 2
м’ясні або рибні страви	70-100	фрукти,соки	80-100
гарніри	120-130	каші, овочеві страви	180-200
салати	40-50	супи, борщі, бульйони	150-200
чай, молоко, какао, кефір	150-180	хліб житній (на день)	50-60
компоти, киселі	120-180	хліб пшеничний(на день)	100-110

websumy.com.ua