Скоро до школи
Готовність дитини до шкільного навчання в Новій українській школі
Розглянемо готовність дитини до шкільного навчання з о на концепцію Нової української школи та ті вимоги, які закладені в Державному дарті дошкільної освіти в Україні. Основними компонентами готовності дитини до шкільної вчання можна вважати психофізіологічну, особистісну та інтелектуальну готовність.
Психофізіологічна готовність
Рекомендації дорослим
- Не порушуйте режим дня дитини за жодних умов. Її здоров’ у пріоритеті. Не скорочуйте час прогулянки, занять фізкульт рою на користь підготовки до свят чи інших видів діяльносі Це неприпустимо!
- Створюйте умови для розвитку крупної та дрібної моторики дітей. Спонукайте їх самостійно застібати гудзик зав’язувати шнурки. Удосконалюйте дрібну моторику та г туйте руку дитини до письма, організовуючи роботу з ножі цями, малювання олівцями, ігри з дрібними предметами. Формуйте вміння орієнтуватися у просторі, координуват рухи під час рухливих ігор протягом дня.
- Забезпечте дитині збалансоване харчування, аби вона зро тала здоровою. Формуйте в дитини прагнення до здорово: способу життя, розуміння важливості здорової їжі. Але і робіть з їжі культу. Харчування має бути різноманітним та частим.
- Зменшіть до мінімуму вживання солодощів, здоби, конд терських виробів. Пропонуйте овочі, фрукти, каші зі злак тощо. Забезпечте в меню дитини 50% білкової їжі — нежи ного м’яса, риби, молочних продуктів, яєць. їжа має місти достатню кількість Омега-3. Поліненасичені жирні кисло1 позитивно впливають на розвиток клітинниі” мембран моз та сітківки ока, зміцнюють імунітет, сприяють нормальної функціонуванню судин серцевої системи. Також вони дог магають покращити пам’ять і концентрацію уваги.
Опитувальник для самостійного визначення батьками рівня готовності дитини до шкільного навчання
Шановні батьки!
Пропонуємо вам самостійно визначити, наскільки ваша дитина готова до вступу до школи. Ваші відверті відповіді на запитання опитувальника допоможуть запобігти можливим проблемам на початковому етапі навчання дитини у школі. Звертаємо вашу увагу на те, що всі перераховані знання та вміння є не обов’язковими, а лише бажаними. Пам’ятайте: дитина не має володіти всіма без винятку переліченими характеристиками та навичками.Окрім відповідей «так» або «ні», на запитання опитувальника можна відповідати «завжди», «інколи», «часто», «зрідка», «ніколи».
Побутовий досвід дитини:
— Чи доводилося дитині супроводжувати вас на пошту, у банк?
— Чи їздили ви разом з нею громадським транспортом?
— Чи виявляє дитина сталий інтерес до якої-небудь діяльності, чи має хобі?
— Чи маєте ви змогу регулярно читати дитині книжки чи розповідати історії? Чи уважно й залюбки вона слухає, коли ви читаєте їй уголос?
— Чи виникає у дитини бажання переглядати книжки самостійно? Чи проявляє вона ін¬терес до читання?
— Чи запитує дитина, що означають ті чи ті слова?
Методичні рекомендації для батьків щодо адаптації учнів 1 – го класу до шкільного навчання.
Вступ до школи і молодший шкільний вік є важливим етапом життєвого шляху дитини. Оскільки школа – це не лише навчальний процес, а й важлива площина життя зростаючої особистості, людям, які працюють з першокласниками, важливо мати уявлення не лише про систему знань, умінь та навичок, з якими діти прийшли до школи, а й про їхні очікування, бажання, наміри, переваги, уявлення про самих себе та своє місце серед інших.
Початок навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап. Адже дуже багато змін відбувається. Це не тільки нові умови життя та діяльності, це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки.
Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став учнем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов’язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права та обов’язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем. Змінюється все життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.
Адаптація – процес і результат зникнення напруження. Пристосування дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, який пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-7 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадає напруга та тривожність.
Діти, яким важче пристосуватися до школи, потребують особливої уваги та індивідуальної підтримки як з боку вчителя, так і з боку психолога, який здійснює психологічний супровід цього процесу.
Рекомендації батькам:
створення сприятливого психологічного клімату для дитини з боку всіх членів родини;- роль самооцінювання дитини в адаптації до школи (чим нижче самооцінювання, тим більше труднощів у дитини у школі);
- перша умова шкільного успіху – самоцінність дитини для її батьків
- формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня;
- обов’язкове знайомство з дітьми класу і можливість спілкування з ними після школи;
- неприпустимість фізичних покарань, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків);
- виключення таких мір покарання, як позбавлення задоволень, фізичні й психічні покарання;
- урахування темпераменту дитини у період адапації до шкільного навчання;
- надання дитині самостійності в навчальній роботі й організація контролю за її навчальною діяльністю;
- заохочення дитини не тільки за навчальні успіхи;
- моральне стимулювання досягнень дитини;
- розвиток самоконтролю і самооцінювання, самодостатності дитини.
Рекомендації батькам щодо сприяння успішності процесу адаптації дітей до навчання в школі
Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не нагадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.- Не відправляйте дитину до школи без сніданку, бо вона багато працює та витрачає сили.
- Збираючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
- Старання дитини обов’язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка і добре, тепле ставлення необхідні дитині для хорошого самопочуття, для формування такої особливої риси як впевненість у своїх можливостях.
- В режимі дня для кожної дитини повинні бути обов’язки, закріплені за нею на тривалий час. Дитина, яка працює вдома легко залучається до навчання.
- Розширюйте і збагачуйте навички спілкування з дорослими та однолітками, вчить враховувати думки інших для формування власних поглядів.
- Не порівнюйте дитину з іншими дітьми.
- Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вислуховуйте зауваження вчителя не в присутності дитини, вислухавши не поспішайте влаштовувати сварку.
- Дозволяйте дитині виявити самостійність, заохочуйте найменші вияви.
- Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.
- Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, 2-3 години вона має відпочити. Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.
- Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати.
- Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка присутня в більшості вимог.
- Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. Головними мають бути справи дитини, її радощі і біль.
- У сім`ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі запитання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.
- Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
- Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими у спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами.
Десять заповідей для мами і тата першокласника:
- Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків.
- Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні, так і життєві інтереси.
- Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті.
- Не лайте, а тим більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
- Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими.
- Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання.
- Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
- Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
- Частіше хваліть вашу дитину. Хваліть словом, усмішкою, ласкою.
- Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
Поради педагога батькам майбутніх першокласників
- Для дитини ви – зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки, любові.
- Виявляйте готовність спухати. Якщо роль слухача вас утомлює, якщо ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене вами, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.
- Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкатися руками, куштувати на смак різноманітні елементи навколишнього світу.
- Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опанувати письмо. Для цього необхідно вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення тощо.
- Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини. Гра – це її провідна діяльність, це її робота.
- Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті, уваги, мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках тощо.
- Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і обов’язково дотримуйтеся його виконання всіма членами родини.
- Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.
- Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родини.
- Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини, оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до її відома.
Поради психолога батькам майбутніх першокласників
Щоб перший похід у школу не став для малюка стресом, як і звикання до нового статусу «дорослого» (процес адаптації в новому колективі, з новим розпорядком дня, обов’язками у вигляді уроків, домашніх завдань тощо), готуватися слід заздалегідь. В ідеалі- за місяць до початку нового року. Психологи рекомендують діяти за таким планом:
Ходити гуляти до школи
Обов’язково влаштувати дитині докладну екскурсію. Зайти всередину школи, показати першокласнику клас, спортивний зал, їдальню, туалет, медпункт та інше. Візит до школи до початку занять можна повторити кілька разів, щоб дитина звикла й запам’ятала, що і де є на новій місцевості. І не розгублювалась, зокрема у перші дні. Увага! Прогулянки до школи треба здійснювати якнайчастіше, щоб дитина добре запам’ятала дорогу (на випадок, якщо згодом ходитиме або повертатиметься зі школи самостійно). А також-щоб розрахувати, яку кількість часу займає дорога до школи, спокійним кроком, без поспіху та страху спізнитися.
Проводити тренування збору до школи
Нехай майбутній першокласник навчиться самостійно готуватися до навчального дня: одягати форму, складати рюкзак. Батьки повинні показати, що і куди класти, щоб у портфелі легко можна було знайти необхідну річ.
Прокидатися раніше
Щоб дитина не позіхала на першому уроці, доведеться змінити її розпорядок дня-і поступово привчити вставати раніше. Місяця до початку занять вистачить, щоб вона звикла до нового розкладу без стресу для організму. Це важливо, якщо є маленький «соня», якого вранці важко розбудити.
Навчити дитину розпізнавати час
У дитячій кімнаті повинен бути годинник. Важливо, щоб дитина поступово навчилася правильно розпоряджатися своїм часом- для виконання домашнього завдання, для ігор,відпочинку та інше.
Не лякати школою та поганими оцінками
Навіть якщо дитина не слухається або погано поводиться, не варто її лякати (хоч і з метою виховання) фразами на зразок «скоро почнеться доросле життя», «у школі тебе навчать, як поводитися», «якщо не будеш слухатися, учителька тебе покарає» тощо. А також нехай дитина завжди знає, що в школу вона іде по знання, а не по оцінки.
розкладу без стресу для організму. Це важливо, якщо є маленький «соня», якого вранці важко розбудити.
10 речей, які повинні зробити батьки напередодні 1 вересня
- Малюк, швидше за все, буде хвилюватися і сам прокинеться вдосвіта. Прикрасьте його кімнату повітряними кульками.
- Багато хто з батьків вважає,що подарунків цього дня робити не обов’язково. Між тим яскравий згорток поруч із подушкою трохи розвіє дитячі хвилювання і, з іншого боку, підкреслить важливість події.
- Звичайно ж, ранець із потрібними речами ви разом з дитиною склали ще тиждень тому. Напередодні 1 вересня варто ще раз зазирнути до нього… і покласти туди якусь дрібничку: чи то кумедний ластик, чи незвичайний олівець. Дитина зрадіє, побачивши таку знахідку!
- На весь сьогоднішній день забороніть собі повчати дитину, не хмуртеся, не гнівайтеся, не обурюйтеся і не підвищуйте голос!
- Відкладіть усі справи! Коли малюк вперше переступить шкільний поріг, вимаєте бути поруч із ним.
- Скажіть своєму першокласнику, який він має чудовий вигляд.
- Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте її, як пройшов перший день. Поцікавтеся, що вона робила, і обов’язково похваліть за те, що вона трималася впевнено (навіть, якщо вона вмудрилася щось загубити).
- Увечері влаштуйте святковий чай. З такого приводу запросіть бабусь, дідусів – їм також буде приємно привітати першокласника.
- Сподіваємося, ви не забудете сказати дитині, як сильно ви її любите.
- Засинаючи, дайте собі слово бути стосовно дитини й надалі такими ж спокійними та уважними, як сьогодні!
Екіпірування майбутнього першокласника
Одна з важливих проблем для батьків майбутніх першокласників – як екіпірувати свою дитину. Гігієністи вважають, що дитячий одяг повинен бути легким, м’яким, раціонально сконструйованим. Самопочуття дитини у великій мірі залежить від властивостей матеріалів, з яких виготовлено одяг. Кращі тканини для виготовлення дитячої білизни – бавовняні, а з синтетики- віскоза. Вироби з нейлону, капрону й інших штучних волокон бажано виключити.
Не менш важливо правильно підібрати взуття дитині. Стопа малюкалегко може деформуватися, тому взуття не повинно її стискати, порушуючи крово- і лімфообіг, перешкоджаючи природному зростанню ноги. Купуючи взуття, пам’ятайте: довжина сліду повинна бути більше стопи перед пальцями на 10 мм.
Важливе значення для правильного розвитку і зростання ноги має підошва. Невеликий каблук обов’язковий. Його висота для молодших школярів становить 5-10 мм.
Не останнє місце в екіпіровці майбутнього першокласника займає питання про те, у чому носити шкільне приладдя. Що вибрати: портфель, сумку з плечовим ременем або ранець? Наша порада – ранець або модний у дітей і підлітків рюкзак.
Вибираючи портфель або ранець пам’ятайте наступне:
1.Для малюків краще саме ранець із жорсткою спинкою. Крім того, на якісних ранцях присутній напис «ортопедичний» і спинка має рельєфну поверхню. Лямки портфеля повинні бути достатньо широкими (5-6 см). Такий варіант дозволяє оптимально розподілити навантаження на хребет, щоб не допустити сколіозу. У деяких моделях на бретелях і на спині є спеціальні подушечки, щоб бретелі не врізалися в дитячі плечі.
2. Непогано, якщо на ранці є світловідбиваючі елементи- вони робляться з міркувань безпеки. У сутінках їх добре видно на дорозі.
3. Ручка з м’якої гуми міцніше, ніж звичайна, прошита. Саме за неї малюк буде тримати свій ранець, до того ж її легше продезинфікувати.
4. Застібки повинні бути міцними, але при цьому не дуже тугими, щоб дитина сама могла легко з ними впоратися.
5. Зверніть увагу на вагу ранця. На етикетці зазвичай це вказують: в середньому ранці з ортопедичною спинкою важать 1-1,2 кг, але існують і полегшені моделі – близько 0,5- 0,8 кг. Чим він буде легший, тим краще. Вага ранця зі шкільним приладдям для учня першого – другого класу, згідно з санітарно- гігієнічними нормами, має становити не більше 1,5-2 кілограми.