Далі
Організація інтерактивного навчання і передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу обставин відповідної ситуації.
Структура і методика інтерактивного заняття
Особливістю інтерактивного заняття з фізкультури є підготовка дитини до життя. Це вимагає активізації навчальних можливостей дітей, пов’язаних з їхнім життям і суспільним досвідом. У межах цих занять дітям надаються основні пізнавальні вміння, розвиваються їхні фізичні здібності і рухові навички, діти починають привчатися до самостійних занять фізкультурою. У дошкільнят формуються навички здорового способу життя, естетичні навички і зразки поведінки в соціумі. Заняття мають захоплювати дітей, пробуджувати у них інтерес і мотивацію, навчати самостійного мислення та дії.
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури заняття. Умовно вони поділяються на п’ять складових:
- створення мотивації;
- повідомлення завдання заняття та очікуваних результатів;
- надання необхідної інформації;
- інтерактивна вправа;
- підбиття підсумків.
Технології інтерактивного навчання
Залежно від поставленої мети і завдань заняття добираються варіанти організації роботи групи за допомогою інтерактивних методів навчання. Дрібногрупову, групову і фронтальну форму роботи організують як на заняттях ознайомлення, так і на заняттях закріплення знань, умінь і навичок.
Готуючись до проведення таких занять потрібно враховувати та передбачати фізичний стан групи, а також використовувати різні методи навчання, які спрямовані на особистісно-зорієнтований підхід. Добре це поєднується при використанні групового, індивідуального, фронтального і колового методів.
Варіанти організації роботи в групах:
Робота в парах
Використовується для досягнення будь якої дидактичної мети, що сприяє розвитку навичок спілкування, вміння самостійно виконувати практичні вправи, здійснювати взаємонавчання і надавати взаємодопомогу.
Груповий метод
Передбачає ділення дітей на групи. Кожна група виконує вправи. Частіше цей метод використовують в основній частині заняття. Це сприяє ущільненню заняття і забезпечує різнобічний вплив на фізичну підготовленість дошкільників. Але, використовувати цей метод доцільно тільки під час виконання дітьми знайомих їм і не дуже складних вправ.
Схема організації роботи груповим методом:
- поділити дітей на групи за рівнем фізичної підготовленості та ознайомити їх із завданням;
- запропонувати одній групі перед іншими продемонструвати, як вони виконують завдання (наприклад: вправи загальнорозвиваючого характеру);
- подати команду про те, що можна розпочинати виконання вправ;
- роль інструктора або тренера у групах виконують діти;
- дитина-тренер доводить до відома групи завдання;
- забезпечує порядок у групі (правила поведінки на місцях заняття);
- заохочує групу до роботи;
- у кінці інструктор підбиває підсумки роботи, оголошує дітям оцінку їх дій, а можливо і використовується технологія «Мікрофон» .
Робота в групах сприяє засвоєнню теоретичного та практичного матеріалу, спонукає до самостійної діяльності.
Індивідуальний метод
Використовується переважно при виконанні дітьми вправ, тестів, нормативів, спираючись на рівень навчальних знань.
Фронтальний метод
Забезпечує високу щільність на занятті. При ньому всі діти одночасно виконують певне завдання. Його використовують при виконанні загально розвиваючих вправ без предметів та з ними, під час ходьби, бігу, танцювальних кроків та з`єднань, шикуванні та перешикуванні тощо.
Ігровий метод
Метод, який виключає примус відносно дитини, де вивчення матеріалу йде через гру та змагання. Цей метод викликає у дітей радість, сприяє позитивному руху у вивченні, забезпечує поступовий розвиток вольових якостей, особистої відповідальності, віру у можливість здолати труднощі. Для дітей закомплексованих, завдання дається більш простіше, що дозволяє дошкільникам послідовно просуватися в оволодінні певними руховими навичками, працювати із збільшенням об’єму засвоєного матеріалу. Форма контролю цього методу – новий підхід до успішності. Цей метод зорієнтований на навчання без примусу, що є важливим у фізичному вихованні дошкільників.
Характерною особливістю ігрового методу є обов’язкова присутність змагання двох протиборчих сторін, що вимагає від дітей прояву максимальних психологічних і фізичних зусиль. Прагнення дітей домогтися перемоги при дотриманні обумовлених правил гри або змагання. Деколи дитині доводиться перемогти самого себе, тобто проявити ті кращі фізичні і психічні якості, про які він і не підозрює або соромиться показати при сторонніх. Цей метод допомагає дитині повністю розкритися. Коли дитина грається, вона не тільки пізнає навколишній світ, а й перетворює його на рух – це життя, а для дітей – ще й основа майбутнього здоров`я.
Методичні рекомендації:
Проводячи ігрові розминки, необхідно працювати над тим, щоб інтерес дошкільнят до занять фізкультурою не знижувався. Якщо на занятті вирішуються завдання:
- для розвитку сили, то корисно включати допоміжні ігри, пов’язані з короткочасним швидкісно-силовим напруженням. Різними вправами (перетягування, утримання, відштовхування); різними руховими діями (біг, стрибки, метання на дальність, передачі партнерам по команді предметів)
- для розвитку швидкості підбираються ігри, що вимагають миттєвої реакції на зорові, звукові сигнали. Вправи з раптовими зупинками, стрімкими ривками, миттєвими затримками, бігом на короткі відрізки за найкоротший строк та іншими руховими діями, спрямованими на випередження суперника.
- для розвитку спритності необхідно використовувати ігри, що вимагають точної координації рухів, швидкого узгодження своїх дій із діями партнерів по команді.
- Для розвитку витривалості застосовуються ігри із наперед відомою великою витратою сил та енергії, частим повторюванням складових рухових дій або тривалою неперервною руховою діяльністю.