Далі
План проведення
| Зміст роботи | Форма роботи | Відповідальний
|
| Мотиваційний модуль | ||
| Вітання. Вступне слово, окреслення проблеми семінару, обгрунтування її актуальності | Вихователь-методист
Шабер Н.О. |
|
| Етюд-привітання «Усмішка по колу»
|
Вихователь-методист
Шабер Н.О. |
|
| Гра «Я -художник» | Вихователь-методист
Шабер Н.О. |
|
| Теоретичний модуль | ||
| Розвиток художньо-естетичного потенціалу засобами різних видів мистецтва. | Інформаційне повідомлення, презентація | Вихователь
Бідна С.П.
|
| Найактуальніші методи арттерапії в роботі практичного психолога | Інформаційне повідомлення, презентація | Практичний психолог
Гринь Т.О. |
| Практично-інформаційний модуль | ||
| Гра-порівняння «Казкові герої у різних техніках» | Робота в групах | Вихователь
Бідна С.П. |
| Мозковий штурм «Як дати друге життя малюнкам?» | Робота в групах | Вихователь
Бідна С.П. |
| Міні-презентація
«Перші кроки до мультмедіябізнесу» |
Вихователь
Бідна С.П. |
|
| Підсумково-рефлексійний модуль
|
||
| Підбиття підсумків семінару. Рефлексія. | Вихователь-методист
Шабер Н.О. |
|
Хід семінару:
Мотиваційний модуль
Добрий день, любі колеги! Рада вітати вас на семінарі, під час якого ви опануєте нетрадиційними техніками, відкриєте для себе цікаві способи їх застосування в роботі з дошкільниками. Сьогодні ми поринемо в чарівний світ казки та мистецтва. Але насамперед пропоную зарядитися позитивними емоціями та побажати гарного настрою одне одному.
Етюд-привітання «Усмішка по колу»
Учасники з ведучою стають кружка. Ведуча, звертаючись до своєї колеги справа, висловлює їй побажання, усміхається. Учасниця, для якої звучали побажання, дякує і висловлює власне побажання своїй колезі справа. Етюд триває доти, доки всі не обміняються побажаннями й усмішками одне з одним.
Гра «Я — художник»
Один з учасників (за бажанням) стає художником. Він бере великий пензлик і в повітрі із допомогою формо-творчих рухів «малює» певний предмет, який йому загадала ведуча. Інші учасники відгадують, що саме він зобразив. Учасник, який «малює» рухами голови показує, чи правильною є здогадка (кивок голови означає «так», рухи голови вправо й вліво – «ні»). Гру повторюють кілька разів, щоразу обираючи нового «художника».
Теоретичний модуль
Розвиток художньо-естетичного потенціалу засобами різних видів мистецтва
Художньо-естетичний потенціал людини – це обсяг культурно-історичних та художньо-естетичних знань, уміння та навички естетичного сприймання, аналізування та інтерпретації творів мистецтва відповідно до авторського задуму, розуміння єдності форми та змісту. Формування художньо-естетичної компетентності дошкільника передбачає його обізнаність у мистецькій галузі та здатність реалізації його на практиці для отримання яскравого результату своєї творчої діяльності. Потенціал творчості малюка перебуває лише на стадії становлення, а для збагачення емоційно-естетичного досвіду надзвичайно важливий вплив різних видів мистецтва – образотворчого, музичного, літературного, театрального. Це дозволить:
- збагатити індивідуальний досвід ставлення до світу;
- навчитися проникати у внутрішній світ іншої особистості;
- відчувати образи, трансльовані митцями;
- співчувати іншим;
- розділяти почуття інших;
- пізнавати багатогранність світу;
- накопичувати життєвий досвід.
Організація образотворчої діяльності має забезпечити поліхудожній розвиток дітей. Це відбувається завдяки злиттю з іншими видами діяльності та мистецтва, отже, синкретичності.
Наприклад, підготовка до театралізації відбувається під час ліплення фігурок для театру, а літературні твори обираються згідно літературного розділу програми, за якою працює колектив. Також важливий особистісно-орієнтовний підхід та емпатійне розуміння дитини педагогом. Така співпраця відбувається за допомогою діалогу та гри. Також кожне заняття з малювання не проходить без вступної бесіди – особливої «літературної частини», якою є вірш, легенда, загадка, уривок із казки, опис, за яким треба відгадати предмет майбутнього зображення чи просто красивий прозовий опис природи, який допоможе передати настрій захоплення і милування красою того, що можна потім передати в пейзажному жанрі вже за допомогою кольору, лінії, форми та підсилити впливом музичного супроводу. Для адекватного сприймання творів мистецтва педагог має створити атмосферу захоплення, зацікавлення, заохочення, хвилювання, тобто позитивне емоційне тло (особливо для найменших, які не можуть самостійно зіставити мистецькі твори з реальними предметами чи об’єктами).
Серед предметів естетичного циклу музика найбільше стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікативності, а також позитивних якостей характеру: самостійності, працьовитості, наполегливості в досягненні мети. Музика є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини. Вона дає їй поштовх для внутрішнього переживання й уяви. Це відчуття й переживання викликає бажання передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі, створювати нові художні образи.
На жаль, на практиці пріоритетним залишається інтелектуальний розвиток, а не розвиток почуттєвої сфери. За висновками Олени Половіної, доцента кафедри дошкільної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка, кандидата педагогічнихнаук, яка у статті «Педагогічний супровід образотворчої діяльності: розширюємо можливості, збагачуємо досвід» («Вихователь-методист дошкільного закладу» № 9/ 2016) успіх педагога та дітей в образотворчій діяльності можливий лише за відмови від стереотипності і шаблонності (малювання, ліплення, аплікація, конструювання цього «не терплять»). Не може бути таких обмежень «Дерево росте знизу вгору, тому його треба так малювати». Особливо в ранньому віці, коли струмочок – це патьоки, їжа – кольорова пляма на скатертині, то для малювання можна використовувати буквально все, що залишає сліди. Також автор пропонує відмовитися від поділу занять із малювання на предметне, сюжетне, декоративне, адже реалізація завдань кожного із цих видів під час малювання відбувається комплексно.
Стереотип мислення, що дитину треба вчити малювати тільки пензликами, олівцями чи фломастерами дуже помилковий. Для найменших все є цікавим, новим, непізнаним, тому вони охоче використовують всі так звані нетрадиційні техніки малювання. Дитина просто досліджує властивості різних матеріалів, експериментує і так відбувається становлення її творчого потенціалу. Важливо розширити і зображувальні матеріали: гуаш, акварель, харчові барвники, білило, олія, крейда, олівці, фломастери, блопени, пензлики різних розмірів, поролон, губки – штампи, палітра, ватман, шпалери, дощечки, мольберти, штучне скло, нитки, коктейльні трубочки, свічки, зубні щітки, тички, суцвіття рослин. Заохочувати малюка до малювання краще за допомогою нетрадиційних технік, адже простіше курчатко, квіточку намалювати за допомогою картопляного штампа чи пальчиків, а пензликом домалювати деталі. Поступово, коли рухи будуть більше скоординовані, можна перейти до використання пензля, але давати можливість самим право на вибір. Використання нетрадиційних технік дарує позитивні емоції, дає змогу апробувати, експериментувати, не боятися помилитися, легко отримувати яскраве зображення.
2.Найактуальніші методи арттерапії в роботі практичного психолога
Практично-інформаційний модуль
Гра-порівняння «Казкові герої у різних техніках»
Учасники зображають певного казкового персонажа, застосовуючи різні техніки малювання та матеріали.
Після завершення роботи ведуча ставить учасникам запитання:
- Чи сподобався вам процес малювання?
- Чим відрізняються малюнки, виконані в різних техніках?
- У якій техніці персонаж вдався найбільш схожим на оригінал з казки?
- Чому?
Розгляд та презентація кожного із учасників своєї творчої роботи.
Ведуча пропонує відповісти на такі запитання:
- Чим відрізняється процес малювання у різних техніках?
- Яка техніка та малюнок, виконаний у ній, найбільше сподобається дітям? Чому?
- Яку ще нетрадиційну техніку малювання ви запропонували б для зображення персонажів казки? Чому?
Ведуча доповнює відповіді учасників.
Підсумки гри:
- за допомогою нетрадиційних технік малювати значно простіше й швидше —не потрібно виводити чіткі контури;
- під час такого малювання руки дітей не встигатимуть втомитися, до того ж це заняття позитивно впливатиме на розвитої дрібної моторики рук;
- малюючи в нетрадиційних техніках, діті отримуватимуть задоволення від процесу малювання, розвиватимуть фантазію.
Мозковий штурм «Як дати друге життя малюнкам?»
Учасники працюють в командах — «Пензлик», «Фарба», «Палітра». Команди деякий час обмірковують поставлене ведучою запитання, а відтак озвучують свої ідеї щодо того, як можна використовувати дитячі малюнки в різних видах діяльності.
Орієнтовні ідеї педагогів:
- періодично проводити з дітьми гру «Маленьки ілюстратори» — створити в групі «міні-друкарню», у якій діти як художники-ілюстратори власноруч створюватимуть збірки українських народних казок;
- створювати мультфільми за мотивами українських народних казок, використовуючи дитячі малюнки;
- влаштовувати виставки, де будуть представлені дитячі роботи за мотивами казок;
- використовувати вирізаних з дитячш малюнків персонажів казок як «артистів» лялькового театру.
Ведуча: Дякую всім за цікаві ідеї. Справді, дитячі малюнки, використані в такі способи, стануть хорошим доповненням до дидактичного матеріалу й порадують не лише самих творців, а й їхніх товаришів та батьків.
Міні-презентація
«Перші кроки до мультмедіябізнесу»
Одним із можливих варіантів використання дитячих малюнків пропоную невеличку подорож до захоплюючого світу мультиплікації. Прості речі про відношення до тваринок, почуття любові та піклування про них можна передати в малюнках, а потім озвучити разом із дітьми на тлі ніжної музики.
Маленькі режисери, художники, мультиплікатори за підтримки вихователя-сценариста отримають масу позитивних емоцій.
Підсумково-рефлексійний модуль
Шановні колеги! Завершуючи наш майстер-клас, хочу поцікавитися, чи сподобалося вам малювати за допомогою нетрадиційних технік? (Так.) Чудово! Дітям це теж дуже цікаво. Утім актуальним залишається запитання: як зробити так, щоб вони не боялися малювати, виражати на аркуші свій настрій, переносити на папір образи, що створили у своїй уяві? Адже діти сприймають світ через емоції та відчуття. Аби зацікавити дітей на заняттях з образотворчої діяльності, пропоную використовувати сюрпризні моменти. Наприклад, повідомити дітям, що на заняття завітав зайчик, який хоче, щоб вони намалювали його портрет, соковиту морквину тощо. Як свідчить досвід, діти залюбки взаємодіють з казковими персонажами, охоче виконують їхні завдання.
Ще однією умовою плідної роботи з дітьми є радісні, позитивні емоції. Для створення піднесеного настрою доцільно використовувати психо- гімнастику або невеликі етюди-завдання. Наприклад, запропонувати дітям подарувати усмішку своєму другу, показати, як рухається зайчик, мишка, ведмедик тощо.