Консультації та поради для музичних керівників
Патріотичне виховання дошкільників на музичних заняттях
Автор: Тетяна Вовк,
головний редактор журналу “Музичний керівник”,
канд.мистецтвознавчства, Київ
Журнал “Музичний керівник”, №3, березень 2015
Аби прищепити дітям палку любов до рідної землі, її традицій та звичаїв, педагог насамперед сам має бути патріотом. Він має володіти ще й неабиякою ерудицією, зокрема бути добре обізнаним у таких освітніх сферах, як:
* історія;
* етнографія;
* художня література;
* українська музика;
* образотворче мистецтво;
* театральне мистецтво тощо.
Патріотичне виховання — справа відповідальна, оскільки передбачає тонке заволодіння вразливими душами дітей, уміле оперування їхніми емоціями та почуттями, інтересами тощо. Тож лише проведеннями свят та розваг на патріотичну тематику не обійтися. Звісно, це один зі способів виховати в дітей національну самосвідомість. Проте цей спосіб не завжди дієвий. Інколи надмірний пафос у проведенні патріотичних свят превалює і перетворює все на цілковиту бутафорію. І тоді виховна ідея йде нанівець.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
організації діагностики музичного розвитку дітей дошкільного вік
Однією з важливих функцій музичного керівника під час роботи з дітьми на музичних заняттях є діагностична функція, яка передбачає визначення музичного розвитку дітей, завдань освітньої роботи з батьками тощо. Дотримання наведених нижче рекомендацій стане у пригоді музичному керівникові під час виконання його професійних обов’язків.
Комплексні та інтегровані музичні заняття: у чому відмінність?
Автор: Юлія Мережко, доцент кафедри теорії та методики
музичного мистецтва Інституту мистецтв
Київського університету ім. Бориса Грінченка, канд.пед.наук
Журнал “Музичний керівник” №5 травень 2014
Нині багатьох теоретиків та практиків педагогічної науки все більше захоплює ідея інтеграції змісту навчання. Педагоги обгрунтовують важливість інтегрованого підходу до організації освітнього процесу, наголошують на необхідності розроблення інтегрованих курсів, які об’єднували б навколо певної теми різнорідні знання. Актуальним є інтегрований підхід й для дошкільної освіти, адже головна характеристика образу світу дитини дошкільного віку — цілісність. Тому, що щільніше пов’язані нові знання з тими, які дитина вже опанувала, то легше дитина сприйматиме інформацію й ліпше її засвоюватиме.
Ідея інтеграції приваблює і музичних керівників. Тим паче, що на музичному занятті вони зазвичай і так поєднують декілька видів діяльності. Зокрема, на традиційному музичному занятті музичний керівник використовує всі передбачені чинними програмами види музичної діяльності — співи, слухання й сприймання музики, інструментальне музикування тощо.
Методичні рекомендації по проведенню музично – дидактичних ігор
- Музично-дидактичні ігри можна проводити під час музичних занять
вечорів розваг, ранків, самостійної діяльності дітей. Діти розучують ці ігри під керівництвом музичного керівника. Надалі, якщо є потрібні технічні засоби і наочні посібники, деякі музично-дидактичні ігри можна проводити у групі з вихователем. - Основною умовою засвоєння матеріалу і розвитку музично-сенсорних здібностей дітей є систематичність проведення таких ігор. Це викликає у дітей стійкий інтерес до музики, до самих завдань.
- Після того, як діти засвоїли декілька музично-дидактичних ігор, що поєднуються однією темою або мають спільні завдання, доречно провести вечір розваг. Такий захід не потребуватиме великого напруження ні з боку дітей, ні з боку музичного керівника, адже всі ігри вивчалися поступово і систематично. Наприклад, у першій молодшій групі діти ознайомлюються з дитячими музичними інструментами: барабаном, бубном, сопілкою. До цього вони вже знали брязкальця, бубонці, дзигу. Вивчивши ці інструменти, можна провести вечір загадок «Відгадай, на чому граю».
- Для розвитку сприймання ритму достатньо двох — трьох хвилин на початку заняття, щоб провести гру «Повтори за мною».
- Зрештою, музично-дидактичні ігри доречно включати у кожне заняття.
- Перспективне планування цього виду діяльності допоможе музичному керівнику продумати системність розвитку сенсорних здібностей дітей під час складання календарного плану музичних занять, а також може стати у пригоді під час проведення розваг.
Ігри – імпровізації та ігри – інсценізації
Гра — природ
ний супутник життя дитини, джерело радісних емоцій. Тому ігри були й залишаються традиційним засобом педагогіки. Пропонуємо вам методичні рекомендації щодо використання ігор-драматизацій та ігор-інсценізацій у музичній діяльності дошкільників. Ігри-імпровізації — це ігри, у яких твір створюється безпосередньо під час виконання. Діти розігрують теми та різноманітні сюжети без попередньої підготовки. Хоча такі ігри і складні, але водночас вони дуже захопливі для вихо-ванців.
Використання ігор-імпровізацій — перспективний прийом для формування пізнавального інтересу до певного твору, для інсценування якого використовується власний голос, долоньки. Цей вид діяльності зацікавлює дітей можливістю втілити власний задум і фантазію, сприяє появі різних інтонацій, підвищує емоційний рівень сприйняття того чи іншого літературного твору, розвиває вокально-слухові навички, творчу уяву.
Висота звуку та звуковисотний слух
Тепер ви знаєте, шановні батьки, що звуки по силі бувають не однакові, але розрізняються між собою не тільки динамікою. Щоб дізнатись ще про одну таємницю звуку, пограйте з дитиною в гру – діалог. Уявіть, що зустрілись дві людини: одна велика – велика, з низьким голосом, а друга – малесенька, з тоненьким голосочком. Велетень басом питає маленьку людину, а та відповідає йому тоненько і ніжно.
– Де ти живеш? – прогримів велетень.
– У квітці конвалії, – ніжно задзвеніло у відповідь.
– З ким ти дружиш? – знов прогриміло запитання.
– З Дюймовочкою….
Можна придумати діалог далі і виконувати його, не забуваючи про те, що велетень говорить басом (товстим голосом), а казковий малюк –високо, ніжно (тоненьким голоском).
Можна вільно змінювати голос з низького (товстого) до більш високого (тоненького). Зробивши цей шлях голосом декілька разів, ви дізнаєтесь про нову якість звуку.