Консультації

Консультація 

“LEGO-технології в розвитку допитливості дітей старшого дошкільного віку”

Розвиток  –  це сталий процес який веде до якісно нових  утворень і має відбуватися відповідно до певних умов. Саме розвиток особистості залежить  від спадковості, середовища та виховання. Його джерелом і внутрішнім змістом є різноманітні внутрішні та зовнішні суперечності. Вони виявляються у  психічних процесах збудження і гальмування, в емоційній сфері  –  у відчуттях задоволення і незадоволення, радості і горя. Особистість активно розвивається, відчуваючи суперечності між власними  прагненнями та можливостями, якщо визначені умови дотримано, то розвиток відбувається впродовж усього життя.

Розвиток, має свої особливості в кожному віковому періоді, причому різні фактори, що впливають на його динаміку, в тому або іншому періоді, можуть набувати первинного значення, проте період активного розвитку припадає на дошкілля.

Розвиток особистості  дитини дошкільного віку  передбачає появу психічних новоутворень у діяльності суб’єкта.. Тільки у дитини цього     віку, включеної в соціальні відносини, розвиваються вищі психічні функції. Розвиток їх зумовлюється генезисом, активністю особистості й особливостями навчально-виховного процесу.

Даний період, вважається періодом  стрімкого інтелектуального розвитку  дитини  старшого дошкільного віку, що базується, з одного боку, на яскравих образах, емоційності, імпульсивності й жвавості поведінки дитини, а з іншого  –  на незнанні законів логіки, загальних закономірностей явищ, відсутності жорстко закріплених правил мислення.

У п’ятирічному віці діти можуть довгий час грати в одну гру, неодноразово повертатися до певних  її сюжетів. Образи мислення в цьому віці надзвичайно яскраві, живі, тісно пов’язані з почуттями .Оскільки, мислення старших дошкільників наочно-образне, з елементами словесно-логічного на основі яких починає формуватися й образно-схематичне. Розвиватися

й категоріальне мислення, встановлюються зв’язки між поняттями «причина-наслідок». Діти старшого дошкільного віку можуть виконувати завдання  на передбачення. Розвивається функція мислення символами, що є підґрунтям для якісного інтелектуального розвитку.

Разом із тим, розвиток більш тісних  зав’язків  із мовленням, формування доцільності у виникненні продуктів уяви,  креативності, прагнення до наслідування інших і нормативності поведінки в дітей 6-ти річного віку створюють умови для інтелектуального розвитку.

На шостому році  життя в дітей  формуються такі  психічні утворення: інтелектуальні (допитливість, цікавість, подив, почуття гумору); естетичні (почуття прекрасного, героїчного); моральні (почуття гордості, сорому, дружби). У дітей цього віку дуже швидко розвивається пізнавальна активність, а це, в свою чергу, і охоплює всі складові інтелекту.

У цей час стрімко зростає й розумова активність дітей. Дитина починає робити описові розповіді, опираючись на сюжет, що намальований на картинці, самостійно переказує нею почуте.  Відбувається  певне переосмислення як спосіб активного втілення «Я» у проблемно-конфліктній ситуації. Якісно організований та  впроваджений педагогічний вплив і обумовлює можливість підвищення інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку.

У дітей старшого дошкільного віку провідними видами діяльності є гра, вивчення навколишнього середовища (предметно та емоційно) та спілкування, це обумовлює необхідність включення до структури інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку мотиваційної складової  оскільки без мотивації неможлива  якісна  реалізація жодного  з вищезазначених  видів  діяльності дітей старшого дошкільного віку, що включить в себе такі  якості як  самостійність, інтерес або зацікавленість тощо.

Саме через гру дитина пізнає світ, вчиться взаємодіяти з навколишнім середовищем, сприймає інформацію та намагається засвоїти її, проаналізувати.

Кожна дитина любить і хоче грати, але не кожен може навчитися це робити самостійно, та ще й не з кожною іграшкою.  Дитина творить, створює предмети, світ і життя; дитина вчиться робити добро, вчиться творчості, радості.

Конструювання  —  це ознайомлення з навколишнім світом, поглиблення знань про довкілля, експериментування, дослідження, розвиток мислення та мовлення, навчання розмірковувати, робити висновки, доводити власну точку зору, брати участь у діалозі. Педагоги і психологи спрямовують свої зусилля на організацію такого освітнього процесу, який сприяв би всебічному поглибленому розвитку особистості дитини; вони використовують найновіші технології та засоби навчання для досягнення цієї мети.

Під час конструювання у дітей формується здатність генерувати оригінальні ідеї, розвивається уява,  творче  мислення; діти вчаться  бачити ціле раніше частин, знаходити декілька варіантів вирішення завдання, поєднувати між собою непоєднувані на перший погляд елементи, формувати зв’язки між елементами, що не мають нічого спільного .

Значні можливості для розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку містять конструктори.  Дерев’яні, пластмасові, металеві,  – вони зручні у використанні і дуже захоплюють дітей.

 Крім традиційних методик навчання останнім часом в  навчально-виховному  процесі все

ширше використовуються  LEGO–технології.

Одним з таких провідних засобів навчання в умовах сучасного розвитку освіти дітей дошкільного віку стає саме конструктор  LEGO. Вітчизняні та зарубіжні педагоги відзначають, що використання в роботі з дітьми наборів LEGO дозволяє за більш короткий час досягти стійких позитивних результатів у навчанні та вихованні. Ю. Грицкова у своєму дослідженні

характеризує LEGO як «універсальний конструктор, який має ряд переваг перед іншими видами конструкторів: унікальна пластмаса, велике різноманіття деталей  і можливість їх оригінального використання, яскравість, якість, безпечність, свобода у виборі тематики і матеріалу, що викликає з боку дітей інтерес саме до цього конструктора. З  його деталей  дошкільники  легко меблюють кімнату для ляльки, створюють загони для звірів, будують гаражі й автотраси. Він не містить  чіткої інструкції з використання, відкриває простір для пошуку, стимулює дитячу допитливість, а тому конструкції  можуть вдосконалюватися, змінюватися, трансформуватися у будь-що, що  необхідно дітям для  гри.  У нього немає вікових обмежень  і діти мають можливість продовжувати займатися цим видом діяльності, ускладнюючи й удосконалюючи свої вміння»

У той же час, як показали експериментальні дослідження, гра в LEGO  ефективно сприяє розвиткові дітей. Конструктивна діяльність займає вагоме місце в дошкільному вихованні і є складним пізнавальним процесом, в результаті якого відбувається інтелектуальний розвиток дітей: дитина опановує практичними знаннями, вчиться виділяти істотні ознаки, встановлювати відносини і зв’язки між деталями і предметами.

Багаторічні зусилля датських педагогів, вчених і конструкторів призвели до створення розгалуженої системи наборів LEGO, яка знайшла широке застосування в усьому світі.

В останні роки  LEGO  все більш широко застосовується при вирішенні психолого-педагогічних завдань і в нашій країні.

Дошкільникам подобається  працювати  з  LEGO.  LEGO  допомагає дітям втілювати у життя свої задуми, будувати й вигадувати, захоплено працюючи й насолоджуючись кінцевим результатом.  Вони відчувають себе творцями, експериментують і створюють  щось нове для себе та своєї гри. Ігри з конструктором довго не набридають дітям, оскільки забезпечують значну варіативність, різноманітність комбінацій. Конструюючи  під час  занять та самостійної  діяльності, вони уявляють, фантазують  тощо.  Діти з задоволенням  моделюють  чарівних  тваринок,  улюблених та вигаданих  казкових героїв.  У кожної  дитини з’являється можливість створити власний образ колобка або вовка, наділити свого  LEGO  –  казкового героя  тими якостями, якими  вона забажає.  Тут вовк може вийти синього кольору й бути добрим, адже дитина фантазує і втілює власний задум. З новими образами можна створювати новий  оригінальний сюжет,  обігравати  його в години дозвілля, об’єднуючись, показувати свою виставу одноліткам тощо . Завдяки різноманіттю деталей, конструктори LEGO дозволяють кожному знайти заняття по душі, створити щось необхідне для гри: дівчата з задоволенням будують казкові замки для лялькових принцес, чарівні будиночки для фей, меблюють кімнати для улюблених ляльок; хлопчики будують ціле місто з гаражами та автозаправними станціями, пожежною частиною чи аеродромом або створюють укріплення для захисту міста від нападників. Машинки, літаки, кораблики, будиночки і замки,  всілякі скульптури  –  і це далеко не повний список того, що можна зібрати з конструкторів  LEGO  .

Використання елементів LEGO-конструктора на заняттях ставить перед педагогами такі завдання:

– формувати у дітей цілісну систему уявлень про навколишній світ (про світ людей, природи, речей);

–  формувати елементарні знання з основ математики, фізики, механіки;

–   навчати дошкільників основним прийомам та способам конструювання різних моделей з деталей LEGO-конструктора;

–   формувати загальні вміння  –  виконувати  завдання відповідно до поставленої мети;

–   доводити розпочату роботу до кінця, працювати поряд і разом з дорослим, з однолітками;

–  планувати діяльність;

–  аналізувати та оцінювати її результат;

–   розвивати дрібну моторику, формувати зорову координацію рухів, правильну поставу;

–  створювати умови для активного розвитку всіх психічних процесів, зокрема конструктивного мислення; репродуктивної та творчої уяви; образної, рухової та словесно-логічної пам’яті;

–  збагачувати активний словник дошкільників та формувати навички  зв’язного мовлення, вербального та невербального спілкування;

–  формувати морально-етичні цінності; виховувати такі базові якості особистості, як самостійність, цілеспрямованість, наполегливість, креативність.

Поряд з цим,  зауважимо, що  різноманітність дидактичного матеріалу може викликати і певні труднощі у роботі з ним:

– по-перше, діти мають вивчити назви усіх деталей. Слід враховувати, що дошкільники працюють  переважно  у командах. При проханні вихованця передати яку-небудь деталь конструктора, незнання її назви уповільнить процес конструювання і ускладнить спілкування з однолітками;

–  по-друге, діти мають збирати конструкцію таким чином, щоб вона не розпалася на праву та ліву частину, а скріплювала кожний шар наступним за принципом «цегельної кладки», зі зміщенням. Якщо ж цей матеріал легко засвоївся дошкільниками, можна показати їм «фокус» з нестандартним кріпленням деталей. Загалом варіантів кріплення між собою  LEGO-елементів досить багато. Так, наприклад, дві цеглини 2х4 можна скріпити між собою 24 способами, що створює практично необмежені можливості утворення різних типів будівель та ігрових ситуацій;

 Це важливі аспекти, які слід враховувати вихователю в організації роботи з LEGO-конструювання.

Використовувати конструктор LEGO  можна у різних вікових группах, варіюючи при цьому складність завдань відповідно до віку і потреб дітей. Важливим також є те, що використання LEGO в освітньому процесі дає змогу дотримуватись принципу «від простого до складного» не лише протягом навчального року, а й у межах однієї вправи.

Отже , застосування під час навчального процесу конструктора LEGOсприяє підвищенню якості навчання, ефективності  роботи на занятті, активності дітей під час навчального процесу, залученню їх до системно-діяльнісного підходу, підвищенню успішності .

Конструктори LEGO як підтримку процесу навчання використовують з 2004 року, що дозволяє зробити висновок, що дійсно конструктор LEGO служить зручним інструментом і дозволяє легко долати ряд типових труднощів при вивченні дошкільниками навчального матеріалу.


Консультація

“Крок до творчості, або розвиваємо здібності дитини”

Дошкільний вік вважають найсприятливішим періодом життя людини для розвитку її творчих здібностей та їх прояву у сферах пізнання й художньої діяльності. Адже в цей період відбувається становлення та розвиток більшості психічних процесів, зокрема пам’яті, мислення, сприймання, уяви, а також емоційної сфери. Дитині не притаманне стереотипне мислення під час реалізації ігрових, побутових, навчальних, соціально-моральних завдань. Тож вона здатна продукувати багато ідей.

Дитяча творчість — це універсальна здібність. Кожен творчий акт дошкільника — результат його активних пізнавальних, творчих дій.

Дитина засвоює мову (норми словотворення) — це творчий процес, грає — теж творчий процес. Вона постійно створює нові ігрові ситуації, вносить щось своє в зображувальну діяльність, музику, конструювання тощо. Навіть наслідуючи дорослих, дитина творчо видозмінює їхні варіанти поведінки.

Творча спрямованість дошкільника проявляється як властивість психіки. Дитина вивчає світ навколо себе, пізнає навколишні предмети, людей. Вона робить творчі відкриття мало не на кожному кроці. А в деяких видах творчої діяльності може досягти доволі високого рівня.

Творчість дошкільника проходить такі стадії формування:

Завдання педагога — підтримати дитину, сформувати в неї творче ставлення до явищ навколишнього світу. Йдеться про сприймання, пізнання й перетворення цих явищ.

Особливості творчої діяльності дошкільників

Дитина робить власні відкриття і створює цікавий для себе, часом оригінальний продукт — малюнок, конструкцію, вірш тощо. Тобто дитяча творчість характеризується суб’єктивністюновизни відкриттів і продукту.

Коли дитина малює, вирізає, конструює — вона створює щось нове для себе, суб’єктивно цінне, що не є новим і цінним для інших людей. При цьому здебільшого для неї важливий не продукт діяльності, а процес його створення.

Зовнішні прояви творчого розвитку дитини:

Дитині приносить утіху пошук та багаторазова апробація різних рішень. Тож можемо констатувати: діяльності дитини притаманна емоційність.

Іще однією особливістю дитячої творчості є відсутність внутрішніх бар’єрів, які породжують скутість, ускладнюють творчість. А самоконтроль дитини спрямований на процес гри — саме творчість, а не на якість творчого продукту.                                                                                 13.12.21

Консультація “Педагогічний супровід художньо-продуктивної діяльності: ігрові методи та прийоми”

Актуалізація творчого потенціалу зростаючої особистості, формування її культури, зокрема й художньо-естетичної, є одним із важливих завдань освіти дітей дошкільного віку на сучасному етапі. За висновками В.Давидова, О.Запорожця, О.Леонтьєва, В.Мухіної, закладання фундаменту особистості, її культури, формування первинної системи моральних цінностей відбувається в період дошкільного дитинства. Державним стандартом дошкільної освіти одним із ґрунтовних завдань визначено формування особистісної культури дитини на основі відкриття їй світу культури, залучення до нього і його творчого освоєння. Базовий компонент дошкільної освіти спрямовує зусилля батьків, педагогів, психологів на розвиток творчого потенціалу дитини, що має свої особливості в дошкільному дитинстві, на своєчасне підтримання досягнень індивідуальної своєрідності неповторного життєвого шляху дитини, забезпечення психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини в дошкільні роки. Одна з обов’язкових освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти “Дитина у світі культури” засвідчує, що належний і оптимальний рівень соціально- особистісного розвитку дитини може бути забезпечений за допомогою формування в неї чуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвитку творчих здібностей, формування, з-поміж інших, художньо- продуктивних навичок. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної й художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу і продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ і форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.

ДАЛІ                                                                                                                          15.12.2018

◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊

Консультація “Як застосовувати мнемотехнічні прийоми в групах компенсуючого типу”

Для вчителів-логопедів не секрет, що у більшості дітей з мовленнєвими порушеннями різної складності поряд з порушеннями компонентів мовленнєвої системи відзначається низька концентрація уваги, обмежені можливості її розподілу; знижена вербальна пам’ять, страждає продуктивність запам’ятовування. Вони забувають складні інструкції, елементи і послідовність завдань. У деяких дітей низька активність пригадування поєднується з обмеженими можливостями розвитку пізнавальної діяльності. Також присутня низька мотивація та відсутність відповідних навичок для полегшення засвоєння нової інформації. Загальновідомо, що у дітей 5-7 років права півкуля, відповідальна за уяву, розвивається у людини швидше за ліву, яка відповідає за аналітичне та логічне мислення. Саме в цей час можна почати використовувати деякі методи та прийоми мнемотехніки. Незвичні форми роботи з використанням яскравих образів та схем допоможуть швидко та надовир запам’ятати потрібну інформацію.

ДАЛІ                                                                                                                    01.11.2017

◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊

ДІТИ у період кризи та збройного конфлікту
Рекомендації педагогам та батькам

Журнал “Дитячий садок” №3, 2016
Психологи схильні вважати, що теми війни чи смерті — не для дошкільного дитинства, і обговорювати Тх із дитиною чи групою дітей не варто. Та коли малюки самі є ініціаторами розмов із дорослими, маємо з особливою увагою відгукнутися на них. Дитину потрібно уважно вислухати, зрозуміти джерело інформації, емоції. Під час бесіди дорослий повинен всіляко прагнути «навести порядок» у міркуваннях дитини, вселити їй почуття захищеності.

 ДАЛІ                                                                                                                                               23.02.2016

 ◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊

 

Консультація “Організація дитячої діяльності в природознавчому осередку”

Значення куточка природи в розвитку дитини. Куточок живої природи у дитячому садку – одна з найнеобхідніших умов наочного і дієвого ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. Дитячі спостереження під час екскурсій чи заняття у кімнаті мають короткочасний характер. У куточку живої природи діти можуть упродовж усього дня підходити до тварин і рослин, роздивлятися їх, проводити за ними тривалі спостереження. У дітей розширюються конкретні знання про природу. При ознайомленні з живими об’єктами у дошкільнят розвивається спостережливість, інтерес до природи. Під час догляду за мешканцями куточка природи у дітей формуються трудові навички і такі цінні якості як любов до праці, бережливе ставлення до живого, відповідальність за доручену справу.

ДАЛІ                                                                                                                                                  01.12.2015

◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊

Консультація “Створення спеціальних осередків у групових кімнатах для дітей дошкільного віку”

Розвивальний простір (природна, культурна, соціальна складові, простір власного “Я” групової кімнати передбачає створення спеціальних осередків. Педагогічні працівники дошкільного навчального закладу самостійно обирають їх кількість та наповнення.

10.06.2015

  ДАЛІ

◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊

Консультація “Використання методики та ігор М. Монтессорі”

У дитячому саду Монтессорі день починається з вільної роботи. Діти приходять в групу, самостійно роздягаються і вибирають, чим вони сьогодні займатимуться. Вихователь зустрічає дітей, обов’язково протягуючи кожному руку для вітання, і потім, вже в класній кімнаті, терпляче спостерігає вільний вибір ними матеріалу для занять. Хтось починає прати сукні для ляльок, хтось поливає квіти. Хтось розкладає на килимку кольорові таблички, нанизує намисто. Меле в маленькому млині зерно. Вчиться пришивати гудзики. Якщо вихователь помічає, що дитина вперше узяла матеріал для роботи, він пропонує малюкові алгоритм дії з цим предметом. Іноді діти отримують дуже короткий і конкретний триступінчатий урок. А іноді вчитель мовчки показує спосіб роботи з матеріалом.

ДАЛІ                                                                                                                                                 01.05.2015

◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊

Консультація “Мовленнєві витинанки: вигадуємо казку”

Казка – найпопулярніший вид усної творчості серед дітей. З нею пов’язане життя кожного із нас. Ми захоплюємося мужністю, умілістю її героїв, сумуємо і хвилюємося разом з ними. Вона захоплює й полонить серця не лише дітей, а й дорослих.
Реальне й вигадане гармонійно поєднуються в казці, зачаровує дитину на все життя красою народного слова.
Казок на світі є багато
І веселих і сумних
І не можемо прожити
У дитинстві ми без них.
Нетрадиційна робота з казкою в дошкільному віці є одним із видів роботи з ТРВЗ. Нетрадиційно – це означає навчити дітей оригінально, незвично, по своєму не лише сприймати зміст, але і творчо переробляти хід розповіді, вигадувати різні кінцівки, вводити непередбачувані ситуації, змішувати декілька сюжетів в один, допомагати героям вийти з складної ситуації та ін.

ДАЛІ                                                                                                                       28.04.2015

◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊◊

Консультація “Трудове виховання дітей дошкільного віку як педагогічна проблема сучасності”

Праця — дуже складне явище, в якому розкривається ідейний, емоційний, розумовий, естетичний, психологічний, творчий смисл людського життя, виховання й самовиховання.
В. Сухомлинський

Працелюбність як загальнолюдська моральна якість
Працелюбність — риса особистості, що засвідчує готовність брати участь у суспільно корисній діяльності й досягати високих стандартів якості.
Великий тлумачний словник сучасної української мови визначає:
Праця — діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей.
Працьовитий — який сумлінно ставиться до роботи; роботящий, звиклий до праці; який виконує корисну роботу.
Працьовитість — властивість за значенням працьовитий.
Працелюб — людина, яка любить працю, старанно, ревно, із запалом працює.
Працелюбний — який любить працю, вміє добре працювати.

ДАЛІ                                                                                                                                                04.03.2015